22-річний «Фізрук»: історія лейтенанта, який загинув під Вербовим

Василь народився 25 листопада 2000 року в селі Стриганці на Івано-Франківщині. З дитинства мріяв стати військовим, тому після 9 класів вступив до Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату. Сестра Аліна згадує, що хлопець їхав на навчання із задоволенням і майже щовихідних повертався додому.

У 2019 році Василь став курсантом Національної академії Національної гвардії України. Він серйозно займався пауерліфтингом, їздив на змагання зі стронгменами, зокрема з Василем Вірастюком. За відмінну фізичну форму отримав позивний «Фізрук». У березні 2023-го закінчив навчання, отримав звання лейтенанта, а влітку пройшов підготовку у Великій Британії.

У вересні 2023-го командир 5-го батальйону 14-ї штурмової бригади «Червона Калина» запитав, чи готовий Василь захищати країну. Той відповів: «Немає іншого вибору». Він казав, що не уявляє, щоб «орки» перемогли, і що не зможе потім дивитись у вічі дітям, якщо сховається. Сестра розповідає: брат твердо заявив, що не покине своїх хлопців.

8 жовтня лейтенанта направили обороняти село Вербове на Запоріжжі. Він командував взводом розвідки — у підпорядкуванні було 23 бійці. Напередодні виходу на позиції, 12 жовтня, Василь зателефонував рідним. Мамі написав смс: «Мама, я тебе люблю, все буде добре». Дівчині сказав: «Що б не трапилось, я хочу, щоб ти жила». А батько ще кричав на нього, чому той прощається.

13 жовтня «Фізрук» прийняв свій перший і останній бій. За пів години після заходу на позиції з трьох боків підійшли БМД з російським десантом. Дві години тривав стрілецький бій. Василя кілька разів поранило, на руці та нозі були турнікети, але він продовжував стріляти. Побратими не одразу сказали рідним правду — лише за кілька днів повідомили, що Василя більше немає.

Тіло захисника вдалося забрати з поля бою лише 7 листопада. Поховали його на Алеї Слави в рідному селі. Посмертно Василь отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня та звання старшого лейтенанта, а також медаль «Лицар бойового чину» від обласної ради. Рідні зареєстрували петицію про присвоєння йому звання Героя України — вона зібрала необхідні 25 тисяч голосів. У жовтні 2024-го в Стриганцях освятили Алею героїв зі стендом Василя.