Пізнє батьківство: п'ять історій українських зірок і що з них корисно знати родинам

Рішення стати батьком у зрілому віці в Україні вже давно не виняток. Для одних це довгоочікуваний первісток, для інших — повернення до дитячих клопотів після багатьох років. Кілька відомих українських чоловіків розповідали про цей досвід відкрито, і їхні історії добре показують, що універсального «правильного» віку для батьківства не існує.

Лідер «Океану Ельзи» Святослав Вакарчук уперше став татом у 46 років: у 2021-му в нього народився син Іван, названий на честь батька музиканта. Наступного року в родині з'явилася донька Соломія. Своє особисте життя музикант традиційно не виставляє напоказ, тож дитячих фото в його соцмережах значно менше, ніж концертних. Водночас дітей він називав своїм оберегом.

Телеведучий Юрій Горбунов також уперше став батьком у 46. У лютому 2017 року Катя Осадча народила сина Івана, а у 2021-му в подружжя з'явився другий хлопчик — Данило. Горбунов говорив, що пізнє батьківство його не бентежить: на його думку, діти мають з'являтися тоді, коли батьки до цього готові.

Для співака Віктора Павліка батьківство стало четвертим за рахунком. У червні 2021 року його дружина Катерина Репяхова народила сина Михайла, коли виконавцю було 55. Павлік зізнавався, що з появою Михайла почав особливо цінувати кожен день, а на запитання про вік відповідав просто: старіти ніколи.

Фронтмен «Воплів Відоплясова» Олег Скрипка розповідав, що у 30 років узагалі не уявляв себе батьком. Радощі батьківства він уперше відчув у 41 рік, а згодом у його великій родині підросло вже четверо дітей.

У червні 2019 року в 40-річного Сергія Бабкіна та його дружини Сніжани народився син Єлисей. Музикант був присутній на пологах і, коли вперше взяв хлопчика на руки, не зміг стримати сліз. Ім'я для сина Сніжана, за її словами, побачила уві сні ще за кілька років до народження хлопчика, а Сергій згодом присвятив синові пісню «Лис».

Що з цього практичного для родини

По-перше, готовність до дитини — це не цифра в паспорті, а ресурс: час, сили, емоційна зрілість і підтримка партнера. По-друге, пізнє батьківство часто означає більше усвідомленості, але й більше турботи про власне здоров'я — тому планування варто починати з консультації з лікарем. По-третє, варто заздалегідь подумати про практичні речі: розподіл обов'язків, сон, допомогу близьких і фінансовий план на перші роки.

Підсумок простий: досвід відомих батьків показує, що почати можна в різному віці. Головне — щоб рішення було спільним і усвідомленим, а родина мала підтримку й час одне для одного.