Вирок вітчиму за зґвалтування падчерки: 8 років за ґратами

За матеріалами справи, чоловік жив разом із родиною потерпілої з 2019 року. Її мати, яка є опікункою доньки, довіряла йому й залишала жінку під його наглядом. Через психічне захворювання рівень розвитку потерпілої відповідав дитячому, і вітчим цим користувався.

Про злочин стало відомо у 2024 році: жінка завагітніла. Згодом вона народила дитину, а експертиза підтвердила, що біологічним батьком немовляти є вітчим.

У суді чоловік вини не визнав. Він наполягав, що стосунки були добровільними й що між ним і падчеркою було «кохання». Натомість зібрані докази, висновки експертиз та показання свідків підтвердили безпорадний стан потерпілої. Прокуратура просила призначити максимальне покарання за частиною 2 статті 152 Кримінального кодексу України — 10 років позбавлення волі. Суд ухвалив рішення про вісім років.

Після оголошення вироку засуджений у залі суду спробував ударити себе ножем у живіт — ніж він приніс із собою. Поранення не загрожувало життю й не потребувало госпіталізації. Чоловіка взяли під варту. Дитину, народжену від вітчима, родина віддала на усиновлення.

Що варто знати родинам у схожій ситуації. Якщо поруч є людина з психічним захворюванням, яка потребує стороннього догляду, важливо, щоб її опікун не залишався з цим наодинці. Варто залучати кількох перевірених дорослих, які можуть підмінити одне одного, і не соромитися обговорювати межі довіри навіть із близькими.

Звертатися по допомогу можна до поліції за номером 102, а також до центрів соціальних служб і фахівців із соціальної роботи за місцем проживання. Якщо йдеться про дитину або людину з інвалідністю, підключіть службу у справах дітей чи органи опіки — вони мають повноваження перевірити умови догляду.

Підсумок: суд визнав чоловіка винним і призначив вісім років ув’язнення, тож справа дійшла до вироку попри заперечення обвинуваченого. Для родин це нагадування: довіра до близької людини не скасовує контролю за безпекою того, хто не може себе захистити сам.