Аліна Гросу переїхала в Україну: чому вирішила ростити сина тут

Аліна Гросу розповіла, що остаточно перебралася до України ще до народження сина Марка-Габріеля. За її словами, саме тут вона хоче ростити первістка — поруч із рідними та в українському мовному й культурному середовищі.

«Я повернулася сюди ще до пологів. На цьому етапі свого життя вважаю, що для мене дуже важливо, аби моя дитина зростала у великій люблячій сім’ї. Уся моя родина зараз в Україні, і я хочу, щоб поруч із ним були не тільки батьки, а й дідусь, бабуся, тітки, дядьки, прабабусі — у нього їх навіть дві. Мені здається, для сина так буде психологічно безпечніше. І, звичайно, він швидше та краще вивчить мову», — пояснила співачка.

Ще одна причина — традиції та освіта. Гросу каже, що їй близька ментальність її родини, і вона хоче, щоб син перейняв ці звичаї та відчував зв’язок із рідними.

«Мені багато в чому подобається наша ментальність, особливо та, що панує в моїй родині. Я хочу, щоб моя дитина перейняла якісь наші традиції, відчувала цей зв’язок із родиною. Мені також подобається наша початкова освіта. Я дивлюся на те, як навчається мій брат, скільки мов він вивчає, які можливості ми можемо йому дати, і, звісно, хочу, щоб мій малий зараз зростав саме в Україні», — розповіла артистка.

Про особисте життя Гросу говорить рідко. Навесні 2024 року вона повідомила про друге заміжжя, але на весільних фото обличчя обранця приховала. Згодом шанувальники з’ясували, що ним є російський актор Роман Полянський, стосунки з яким почалися ще до повномасштабної війни. Сама співачка цю інформацію публічно не підтверджувала й не спростовувала.

Пізніше стало відомо про народження сина Марка-Габріеля. За словами Гросу, вона не приховує чоловіка — просто не хоче регулярно показувати його в соцмережах. Час від часу подружжя разом з’являється на світських заходах, де їх фотографують у спільних компаніях.

Раніше Аліна Гросу коментувала скандал через хрестини сина та кумівство з Іриною Білик. Вона відповіла на закиди щодо храму, де відбулося таїнство, і неоднозначного митрополита.

Для родин, які зважують подібні рішення — де ростити дитину, — історія Гросу показує кілька практичних орієнтирів. По-перше, близькість рідних, які можуть долучитися до догляду, часто важить більше за побутові зручності. По-друге, мовне середовище вдома й у садочку чи школі помітно впливає на те, як швидко дитина опанує мову. По-третє, варто зважати на освітні можливості, які батьки вважають сильними для конкретної дитини.

Підсумок простий: остаточне рішення про місце зростання дитини — це завжди баланс між родиною, мовою, освітою та безпекою. У випадку Гросу всі ці чинники збіглися в Україні.