У Харкові судитимуть матір, яка травмувала немовля: що має знати родина

Дівчинка на ім'я Квітослава народилася наприкінці січня 2024 року. За версією слідства, вже протягом лютого та березня того ж року її мати неодноразово завдавала немовляті травм. До лікарні дитину привезла бабуся — у тяжкому стані, де вона провела майже п'ять місяців.

Як ідеться в повідомленні облпрокуратури, жінка різко хапала немовля за тулуб, грубо змінювала положення його тіла, агресивно заколисувала, а одного разу допустила удар голови дитини об стіл. «Унаслідок цього дівчинка отримала переломи ноги, кістки черепа і ребер, а також тяжку черепно-мозкову травму та крововиливи», — зазначено в повідомленні.

Експертиза виявила й інші ушкодження головного мозку, які можуть свідчити про неодноразове травмування. У поліції уточнили: частину травм завдали немовляті за кілька тижнів до госпіталізації, решту — напередодні. Слідство також встановило, що мати не виконувала обов'язків щодо належного догляду за дитиною.

Обвинувальний акт стосовно 22-річної жінки скерували до суду 16 вересня 2026 року. Їй інкринують умисне заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості (ч. 1 ст. 122 КК України), умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 121 КК України) та злісне невиконання батьківських обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки (ст. 166 КК України). Максимальне покарання — до восьми років позбавлення волі. Про підозру жінці повідомили 19 червня 2026 року.

Від батьківських прав жінка відмовилася за власним бажанням, а опіку над дівчинкою взяла бабуся.

Що варто тримати в голові батькам і близьким

Якщо ви помічаєте в дитини синці незрозумілого походження, припухлість, біль під час руху кінцівок, незвичну млявість, блювання чи судоми — це привід негайно звернутися до лікаря, а не чекати, що минеться. Наймолодші діти не можуть розповісти про біль, тому дорослий поруч відповідає за те, щоб його помітили.

Якщо ви батько чи мати й відчуваєте, що виснажені, дратуєтеся на плач немовляти або не можете впоратися самотужки, — це не сором, а сигнал пошукати підтримку: педіатра, сімейного лікаря, соціальні служби, родичів. Покласти дитину в безпечне місце й кілька хвилин перепочити завжди краще, ніж зірватися.

Якщо поруч із дитиною є людина, чия поведінка викликає занепокоєння, не варто мовчати з огляду на «це ж родина». Повідомити поліцію або службу у справах дітей — це спосіб захистити малу людину, яка сама себе захистити не може.

Підсумок: ця справа — нагадування, що травми немовлят рідко бувають випадковими й майже ніколи не минають безслідно. Уважність дорослих і вчасне втручання — те, що реально змінює долю дитини.