На щиті до Луцька повертається майор Денис Жук, який служив на Харківщині

Денис Жук народився 16 червня 2000 року в Луцьку, де минули його дитинство та шкільні роки. У 2017 році він закінчив Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні. Уся його подальша доля була пов'язана з Державною прикордонною службою.

У 2021 році Денис здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та кваліфікацію офіцера тактичного рівня. Після навчання служив у прикордонному загоні. Повномасштабне вторгнення росії він зустрів безпосередньо на державному кордоні, виконуючи бойові завдання.

Під керівництвом майора Жука особовий склад прикордонників виконував завдання на території Золочівської громади Богодухівського району Харківської області. За службу його відзначили пам'ятною медаллю «За захист міста-Героя Харків», а також відомчою відзнакою «Відмінний прикордонник».

Побратими згадують Дениса як командира, для якого люди були понад усе: «Денис був начальником, який завжди поруч, цінував своїх людей більше, ніж власне життя. Він часто говорив, що найбільше за все боїться втратити когось зі своїх хлопців. За кожним військовослужбовцем він бачив не просто підлеглого, а бачив людину, яку вдома люблять і чекають. Ден був тим керівником, який сам особисто перебував на бойових позиціях разом зі своїми хлопцями, знав у яких умовах вони воюють. Всі хлопці знали, що він не відправить людей туди, куди сам не готовий піти».

Його заступник зберіг у блокноті ще одну фразу командира про нагороди: «В нагородах має бути весь особовий склад, а не керівник. Що то за керівник, у якого хлопці без відзнак?».

Денис Жук помер 17 вересня 2026 року в Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. Мещанінова внаслідок отриманих травм. Батько Вадим Іванович розповів, що син мав велике почуття справедливості та надзвичайно добре серце: «Він був військовим. Все життя присвятив прикордонній службі. Мав загострене почуття справедливості і був дуже доброю людиною».

У загиблого залишилися батько, мати та молодший брат.