Гастрошизис у немовлят: як у Львові рятували Марка та Єву

У Дитячій лікарні Святого Миколая прооперували немовлят із гастрошизисом — вродженою аномалією, за якої внутрішні органи розвиваються ззовні. Мами Марка та Єви дізналися про діагноз ще під час вагітності: на плановому УЗД наприкінці першого триместру лікарі помітили, що кишківник формується поза межами черевної порожнини.

«Спочатку був шок. Потім — багато страху. Але лікарі від самого початку все пояснювали, були з нами на зв'язку і розповідали, що робити далі», — згадує мама Марка Юлія. Такі вагітності потребують особливого контролю, а народжуватися малюки мають у спеціалізованих центрах, де є повний цикл допомоги.

Марко та Єва з'явилися на світ у пологовому відділенні лікарні Святого Миколая. Обох дітей народили шляхом планового кесаревого розтину, щоб уникнути травматизації кишківника. Марко народився на 36-му тижні з вагою 2400 грамів, а Єва — на 34-му, через маловоддя, вагою 1900 грамів. Одразу після народження дітей перевели в операційну.

Стан Марка був складнішим: через недостатній об'єм черевної порожнини хірурги не могли одразу закрити рану. Лікування провели у два етапи. «Щоб не створити надмірного тиску на внутрішні органи, під час першої операції хірурги не закрили рану повністю. І лише згодом, після стабілізації стану малюка, виконали другу операцію та закрили черевну стінку», — пояснюють медики. Після операцій хлопчик не міг самостійно дихати, кишківник довго не працював, а через спайковий процес знадобилося ще одне втручання. Лише після цього Марко почав їсти молоко. Понад місяць він провів у реанімації.

«Найважче було чекати. Ми щодня питали, коли його переведуть із реанімації. Спочатку нам дозволили лише торкнутися його ручки через кювез. Це було найбільше щастя», — розповідає Юлія.

У Єви операцію зробили в один етап — кишківник повернули всередину й закрили дефект стінки. Перші три доби дівчинка була на штучній вентиляції легень, харчувалася внутрішньовенно. Згодом вона почала їсти сама, але через некротичний ентероколіт — запалення кишечника, коли тканини можуть відмирати, — годування тимчасово припинили, щоб дати кишківнику відновитися.

Зараз обидвоє дітей уже вдома. Марко повністю відновився й самостійно їсть, а Єва проходить амбулаторну реабілітацію. Для батьків це нагадування: вчасна діагностика та лікування у спеціалізованому центрі дають малюкам шанс на повноцінне життя.