Магучіх: через війну я далеко від батьків, але українці дуже сильні

Стрибунка у висоту Ярослава Магучіх хотіла б готуватися до змагань в Україні, але через безпеку змушена жити за кордоном. Про це вона сказала в коментарі фінському виданню Iltalehti.fi.

«Я думаю, що це божевілля, бо нічого не змінилося. Нічого. Я б також хотіла готуватися та тренуватися вдома, але мені потрібно бути далеко від України, далеко від батьків та друзів. Ми повністю розлучені», — так спортсменка відповіла на питання про повернення росіян.

За її словами, Росія продовжує атакувати Київ та інші міста ракетами й дронами. «Наприклад, Київ протягом тижня був об'єктом атак. Удари лунають щодня, і жахливі відео поширюються безперервно. Лише кілька днів тому було завдано удару по моєму рідному місту, тож ситуація є шокуючою. На жаль, нічого не змінилося, але у нас є надія. Я вірю, що надія допомагає нам жити й рухатися вперед. Українці є дуже сильними», — додала Магучіх. Її рідне місто — Дніпро.

Що з допуском росіян до змагань

У липні 2026 року Міжнародний олімпійський комітет передав спортивним федераціям право самостійно вирішувати, чи мають бути обмеження для російських спортсменів. Після цього частина міжнародних федерацій почала повертати Росію та Білорусь у світовий спорт.

Всесвітня федерація легкої атлетики (World Athletics) своє попереднє рішення не змінила — росіяни до її змагань не допускаються. Росія оскаржила це в Апеляційному спортивному суді (CAS).

Голова World Athletics Себастьян Коу заявив, що федерація стоятиме на своєму: «Ми маємо намір захищати свою позицію. Завдання міжнародної спортивної федерації полягає в тому, щоб ухвалювати рішення, які, на її думку, найкраще відповідають інтересам її спортсменів. Ми ухвалили рішення консенсусом і будемо його захищати».

Магучіх подякувала Коу за цю позицію та за підтримку з початку повномасштабного вторгнення. «Я дуже вдячна Себастьяну Коу за його рішення, бо це справді важке та сильне рішення. Він завжди підтримував українських спортсменів і цікавився, як у нас справи. Він завжди каже, що найголовніше — це те, що ми цілі та в безпеці. Я дуже вдячна за це», — сказала вона.

Що це означає для родин

Історія Магучіх — про ціну війни для звичайних сімей, а не лише для спорту. Якщо ваша дитина займається спортом і мріє про міжнародні змагання, варто заздалегідь продумати, де і як вона зможе тренуватися, якщо вдома стане небезпечно.

Кілька практичних кроків: тримайте документи дитини та спортивну медичну картку в одному місці, зберігайте контакти тренера й федерації, цікавтеся умовами участі в закордонних зборах. Якщо родина роз'єднана, домовтеся про регулярний зв'язок у зручний для всіх час — це підтримує і дітей, і дорослих.

Підсумок: попри розлуку з рідними та неможливість тренуватися вдома, Магучіх продовжує виступати й відкрито говорить про те, що відчувають українські родини. А позиція World Athletics показує, що рішення про допуск росіян до змагань залишається предметом боротьби, а не вирішеним питанням.