Гроші від родичів на картку: коли податок не загрожує, а коли доведеться платити
Переказ від близької людини на картку зазвичай не тягне за собою податку, але податкова та банк можуть поставити запитання, якщо походження суми не підтверджене. Розбираємо, які родинні зв'язки звільняють від оподаткування і які документи варто зберігати.
Надходження грошей від батьків, дітей, чоловіка чи дружини саме по собі не створює податкового обов'язку. Але це працює лише за однієї умови: ідеться про справжній дарунок або іншу сімейну передачу коштів, а спорідненість можна підтвердити документами. Такий висновок наводить керуючий партнер АО "Юридична компанія WINNER" Ігор Ясько.
Ключовим є не призначення платежу в банківському застосунку, а правова природа коштів і наявність доказів. Ризик з'являється тоді, коли людина не може пояснити, хто саме і з якою метою переказав їй значну суму.
Хто належить до близьких родичів
До першого ступеня споріднення закон відносить батьків, чоловіка або дружину, дітей, зокрема усиновлених. До другого — рідних братів і сестер, бабу, діда та онуків. Якщо гроші надійшли як подарунок від когось із цих людей, ставка ПДФО становить 0%, і сума переказу не має значення. Стаття 174 Податкового кодексу прирівнює подарунки від фізичних осіб до правил, що діють для спадщини.
Коли податок таки буде
Якщо кошти передає родич, який не належить до першого чи другого ступеня, або стороння людина, правила інші. Подарунок від тітки, дядька, двоюрідного брата, хрещеного, друга чи співмешканця без зареєстрованого шлюбу оподатковується за ставкою 5% ПДФО плюс 5% військового збору — разом 10% від суми. Якщо дарувальник або одержувач має статус нерезидента, застосовується ставка 18% ПДФО. Одержувач такого подарунка має задекларувати дохід: декларацію подають до 1 травня наступного року, а податок сплачують до 1 серпня.
Що варто зберігати
Для звичайних побутових переказів між близькими нотаріальний договір не потрібен. Проте чим більша сума, тим важливішою стає доказова база. Юрист радить тримати напоготові банківську квитанцію або виписку із зазначенням платника й одержувача, зрозуміле призначення платежу (наприклад, "дарунок від матері" чи "переказ дружині на сімейні потреби"), документи про спорідненість — свідоцтва про народження, шлюб, усиновлення, а за великих сум — простий письмовий договір дарування коштів.
Варто пам'ятати, що не кожен сімейний переказ є подарунком. Повернення боргу, переказ спільних коштів чи компенсація витрат мають іншу правову природу, тож для них слід зберігати розписку, договір позики або чеки. Маскувати під "допомогу від родичів" оплату за роботу, продаж товарів чи підприємницькі надходження не варто: податкова служба може розцінити такі кошти як незадекларований дохід.
Окремо від оподаткування діє фінансовий моніторинг. Банк може перевіряти походження великих або нетипових операцій, і нульова ставка податку не скасовує потреби пояснити джерело коштів. Навіть цілком законний родинний переказ іноді викликає запит, якщо сума чи частота операцій виглядають нетипово.
Підсумок
Головний ризик — не сам факт надходження грошей на картку, а неможливість пояснити, звідки і від кого вони прийшли. Тож підтвердні документи краще готувати заздалегідь, не чекаючи запиту від банку чи податкової.
