Першокласників поменшає на третину: що це означає для вашої дитини
У Міністерстві освіти прогнозують, що до 2029/2030 навчального року кількість першокласників в Україні скоротиться на 30–33%. Розповідаємо, як це вплине на школи та що варто знати батькам.
За даними Міністерства освіти і науки, у 2029/2030 навчальному році в Україні очікується значне зменшення кількості учнів, які йдуть до першого класу — на третину порівняно з сьогоднішнім днем. Це означає, що батькам варто готуватися до змін у шкільній мережі.
Зараз середня наповнюваність класів в Україні становить 15,7 учня, але в різних регіонах цей показник суттєво відрізняється. Наприклад, у Києві в одному класі навчається в середньому 25,7 учня, тоді як у Тернопільській області — лише 12,9. Найнижча наповнюваність фіксується також у Житомирській, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській, Сумській, Хмельницькій, Чернігівській, Полтавській та Вінницькій областях.
За словами голови ГО «Батьки SOS» Олени Парфьонової, саме ці регіони мають вищий ризик укрупнення або реорганізації малокомплектних шкіл через демографічний спад та високу вартість утримання закладів. Водночас велика кількість учнів у класах не завжди є позитивним сигналом: у столиці та на Київщині це пов’язано з концентрацією населення та попитом на місця, а в прифронтових областях — з тим, що частина шкіл не працює через безпекові умови, тож діти змушені навчатися в тих закладах, які функціонують.
«Українська шкільна мережа функціонує в дуже різних умовах, а отже, потребує різних управлінських рішень. Єдиного для всіх рецепту немає. Якщо для одних громад головне питання — як зберегти школу для своїх дітей, бо класи щороку меншають, то для інших (особливо для великих міст) — де знайти місце для всіх учнів», — пояснює експертка.
Демографічна криза впливає і на реформу старшої профільної освіти. Якщо раніше дискутували, які академічні ліцеї створювати, то тепер постає питання, для скількох учнів їх планувати. Найбільше зміни відчують сільські школи, яких в Україні майже 63% (7426 закладів). У різних громадах вимоги до мінімальної кількості учнів для отримання освітньої субвенції матимуть різні наслідки: десь відбудеться поступова оптимізація, а десь — зменшення доступності освіти для дітей.
Парфьонова наголошує: ухвалюючи рішення про реорганізацію шкіл, не можна орієнтуватися лише на кількість учнів. У прикордонних чи гірських громадах закриття школи фактично позбавить дітей доступу до освіти. Держава має балансувати між правом дитини навчатися незалежно від місця проживання та ефективністю використання ресурсів.
«Найближчими роками головним викликом стане пошук рішень, які дадуть змогу поєднати якість освіти з потребами конкретної громади. І тут неминуче будуть непопулярні рішення. Але важливо, чи будуть вони професійними, обґрунтованими та справедливими», — підсумовує експертка.
Батькам варто стежити за новинами про оптимізацію шкільної мережі у своїй громаді та брати участь в обговореннях, адже ці рішення безпосередньо вплинуть на доступність освіти для дітей.
