Підозра Кривоносу: що сталося, чому її скасували і до чого тут родина

Генпрокурор Руслан Кравченко підписав підозру керівнику НАБУ Семену Кривоносу, але Офіс генпрокурора згодом визнав її юридично нікчемною. Розбираємо, у чому суть обох епізодів і чому ця історія важлива для звичайних українців.
Історія з підозрою, яку генпрокурор Руслан Кравченко оголосив очільнику НАБУ Семену Кривоносу, виявилася заплутаною. Кравченко підписав документ, вніс відомості про його вручення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, але особисто не вручив — надіслав «Укрпоштою» листом з оголошеною цінністю за трьома адресами: до НАБУ, за місцем реєстрації Кривоноса та за місцем фактичного проживання. Пізно ввечері 14 вересня Офіс генпрокурора повідомив, що оскільки підозру в передбаченому КПК порядку не вручили, правових підстав для неї немає, а відмітки в ЄРДР скасували. Це рішення ухвалив прокурор у провадженні, погодив заступник генпрокурора.
Отже, що саме інкримінували. Перший епізод стосується 2009 року. За версією слідства, Кривонос, якого тоді обвинувачували в підкупі виборців (ішлося про студентів, які нібито мали голосувати за БЮТ на виборах до Київради у 2008 році, а представники БЮТ нібито передали 90 тисяч гривень), вирішив уникнути покарання. За твердженням Кравченка, не пізніше 17 червня 2009 року Кривонос фіктивно визнав батьківство щодо чужої дитини — сина Світлани Хомченко. 17 червня він і Хомченко отримали в РАГСі свідоцтво, за яким хлопчик 2008 року народження став його сином, дитині змінили прізвище та по батькові. 25 червня Кривонос подав до Голосіївського суду клопотання про амністію, посилаючись на утримання неповнолітньої дитини. Того ж дня суддя Рибак клопотання задовольнив. Дії кваліфікують як використання завідомо підробленого документа. У 2018 році Кривонос через суд скасував актовий запис про народження: експертиза ДНК 2015 року показала ймовірність батьківства 0,00%, а суд задовольнив клопотання на початку 2019-го.
Другий епізод — події 2014 року, коли Кривонос очолював реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції на Київщині. За фабулою, голова Старобезрадичівської сільради Петро Горбаченко вимагав у громадянина Рузматова хабар за 25 соток землі — 72 тисячі доларів. До справи, за версією слідства, залучили Кривоноса і Віталія Булашенка. Ішлося про підставну особу, заниження вартості ділянки в документах і реєстрацію права власності. У відео Кравченка йдеться, що в день запланованої передачі коштів Кривонос мав зустріч із заступником прокурора Обухівського району Олексієм Павлушком, після чого припинив спілкування зі спільниками. Кривоноса підозрюють у вимаганні хабаря в особливо великому розмірі та організації підроблення свідоцтва з оцінкою землі.
Що робити родині, яка читає такі новини? По-перше, не робити висновків з окремих заголовків: підозра — це ще не вирок, а її скасування — не виправдання. По-друге, якщо вам пропонують «швидко вирішити питання» з документами, батьківством чи землею, памʼятайте: фіктивні записи в РАГСі чи занижені оцінки — це кримінальні ризики для всіх учасників. По-третє, перевіряйте інформацію про посадовців у відкритих реєстрах судових рішень — це доступно кожному.
Підсумок: історія показала дві речі. Перша — навіть підозра, підписана генпрокурором, може втратити юридичну силу через процедуру вручення. Друга — питання до доброчесності посадовців залишаються відкритими, і суспільство має право на прозорі відповіді. Сам Кривонос суті підозри не коментував, лише сказав: «Будемо оцінювати та вибудовувати стратегію захисту».
Читайте також
Ще в розділі «Діти»
- Скільки коштує зібрати дитину до школи у Чернівцях: ціни на ринку
- Чи закриють дитсадок «Колосок» на Черкащині: що відомо батькам
- Малинський дитсадок «Сонечко» лишився без кухарів: що робити батькам
- Остапчук і Полтавська розкрили стать четвертої дитини
- Нічний обстріл Львова: як отримати компенсацію та що робити родинам





