Як виробник PRACTIK вирішує, який корм вартий полиці, а який — ні

Коли на паковані корму написано «суперфуд» чи «100% натурально», вибір часто робиться не за складом, а за відчуттям, що ми зробили все правильно для улюбленця. Проте тривалість життя кота чи собаки не залежить від гарних слів на етикетці.

Про те, як виробник ухвалює рішення щодо нових раціонів, розповів CEO українського бренду PRACTIK Іван Зубарєв. Компанія працює вже 12 років, поєднує власне виробництво з дослідженнями та розробкою рецептур. Раціони створюють за рекомендаціями FEDIAF і з огляду на різні фізіологічні потреби тварин — від щоденного харчування до підтримки травлення, суглобів, шкіри та шерсті.

Ідея нового продукту може з'явитися з будь-чого: запиту власників, нового дослідження, тренду чи цікавого інгредієнта. Але перш ніж рухатися далі, її перевіряють за п'ятьма критеріями: чи є реальна фізіологічна потреба тварини, чи підтверджена користь науковими даними, чи можна втілити ідею в збалансованій рецептурі, чи витримає формула масштабування виробництва і чи зрозуміло власникам, за що вони платять. Якщо хоч один пункт не проходить — ідея залишається на папері, навіть якщо обіцяє великі продажі.

Рішення ухвалює команда: R&D-фахівці оцінюють дослідження, досвід ринку, відгуки та запити власників, коментарі в соцмережах і результати глибинних інтерв'ю. «Ми не шукаємо підтвердження, що ідея хороша. Ми шукаємо причини, чому вона могла б не спрацювати, — і рухаємося далі, тільки якщо вагомих причин не знаходимо», — каже Head of Product PRACTIK Аліна.

У середньому шлях продукту від гіпотези до полиці налічує близько 200 кроків: стратегія, назва, рецептура, паковання, етикетка, закупівля, виробництво, фокус-групи, запуск і подальший контроль. Найчастіше доводиться повертатися назад у трьох місцях. Перше — обґрунтування потреби: гіпотеза може виявитися неточною вже під час розробки, і краще зупинитися тоді, ніж з'ясувати на ринку, що продукт не дає очікуваної користі. Друге — рецептура й технологія: не все, що працює на папері, вдається відтворити у виробництві. Показовий приклад — кранчі для собак і котів, де довго підбирали розмір і текстуру. Третє — паковання й комунікація: назва, вдала на етапі ідеї, на етикетці може читатися інакше, а саме паковання має чесно пояснити власнику, що це за продукт, для чого він і чого від нього не варто чекати.

Правило компанії просте: продукт, який продає емоцію замість зрозумілої цінності, ставлять на паузу. Нині на доопрацюванні близько десяти таких ідей — не через те, що вони погані, а тому що поки немає чесної відповіді, чи справді вони потрібні тварині й чи можна обґрунтувати заявлену користь.

Варто пам'ятати: жоден корм не гарантує, скільки проживе улюбленець. На це впливають генетика, умови утримання, активність, ветеринарний догляд та інші фактори. Харчування — лише один із них, але той, що діє щодня. Саме тому в PRACTIK довголіття розуміють як систему щоденних рішень: підтримку травлення, енергії, рухливості, шкіри та шерсті. З цієї логіки виріс напрям Longevity Formula, який зараз доводять до фінішу: це не корм «для літніх тварин» і не формула навколо однієї модної добавки, а комплексна архітектура раціону навколо шести функцій організму — рухливості, клітинної енергії, здорового мікробіому, антиоксидантного захисту, м'язів і відновлення тканин, розумової активності.

Що з цього корисно для родини? Обираючи корм, варто дивитися не на обіцянки, а на те, чи пояснює виробник, для чого створений раціон і яку саме потребу тварини він закриває. Якщо користь неможливо пояснити чесно — її не варто обіцяти. Прозора логіка та реалістичні очікування — це те, що справді допомагає ухвалити рішення без ілюзій.