Хто насправді став прообразом «Батьківщини-матері»: дві українки

Багато хто вважає, що монумент «Батьківщина-мати» створювався за одним зразком, але насправді прообразів було два. Старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій пояснив, що архітектор Василь Бородай одразу задумував скульптуру як українку, а не типову колгоспницю. За його словами, обличчя монумента могло належати скульпторці Галині Кальченко, а фігуру створювали з Ніни Данилейко, яка мала статуру, що підходила для образу.

Ніна Данилейко народилася в селі Гребінки на Київщині. У студентські роки вона працювала сторожем у Ботанічному саду біля Видубицького монастиря, де поруч орендували майстерні художники та архітектори. Саме там її запросили позувати, назвавши «типовою українкою». Син Ніни, Данило Данилейко, розповів, що мама позувала для першого варіанта монумента, де жінка тримала дитину, але цю концепцію не затвердили. Він зазначив, що в родині знали про цю історію, але публічно її не обговорювали.

Іншим прообразом стала Галина Кальченко. Василь Бородай неодноразово зізнавався, що свідомо надав обличчю скульптури риси своєї колеги, лише трохи подовживши ніс, щоб він не виглядав сплюсненим, коли дивитися знизу. Спочатку монумент планували як жінку з дитиною, але відмовилися через те, що здалеку композиція нагадувала б тризуб. Тож зупинилися на варіанті з мечем і щитом.

Для родини ця історія залишалася приватною, хоча сам факт участі у створенні образу не викликав жалю. Ніна Данилейко не прагнула публічності, тож її роль стала відомою лише згодом.