Реформа інтернатів в Україні: що не так і як захистити дитину

Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань прав дітей Павло Сушко пояснює: головна проблема в тому, що реформа часто зосереджена на закладах, а не на дитині. Багато інтернатів просто змінили вивіски — тепер вони називаються ліцеями, але діти там живуть так само. Водночас понад 50 спеціальних шкіл-інтернатів ліквідували, і частина дітей із особливими потребами опинилася вдома без навчання або в звичайних школах, де стикається з булінгом.

Окремо Сушко наголошує: через незавершену реформу діти нерідко опиняються в лікарнях. У Миколаєві так живе близько тисячі дітей, у Харкові — кілька десятків. Вони місяцями не навчаються, не отримують психологічної допомоги і контактують лише з хворими. Патронатних родин в Україні вкрай мало: вони є лише в третині з 1,5 тисячі громад, а в Києві за 10 років реформи створено лише три такі сім'ї.

Ще одна тривожна тенденція — дітей у складних життєвих обставинах часто взагалі не ставлять на облік. Сушко наводить випадок у Броварах, де загинув дворічний хлопчик, якого знайшли в шафі поруч із нетверезою матір'ю, хоча служби знали про сім'ю. Подібна ситуація була й на Івано-Франківщині, де старший син зняв на відео, як мати б'є дитину з ДЦП, — і лише після розголосу хлопчика забрали, але не в родину, а в інтернат.

Сушко також звертає увагу на те, що в закладах Мінсоцполітики, які отримують другий за розміром бюджет після Міноборони, діти можуть перебувати в жахливих умовах. Він згадує Магальський будинок-інтернат на Чернівеччині, де дітей врятували волонтери, та випадки насильства у Львівській області, куди, ймовірно, помилково скеровували дітей без особливих потреб.

Що робити батькам і громадам? Насамперед — не мовчати. Якщо ви знаєте про насильство чи небезпеку для дитини, повідомляйте в поліцію (102) або в ТСК. Також важливо контролювати, чи перебуває дитина на обліку в службі у справах дітей, якщо родина опинилася в складних обставинах. Від цього залежить, чи отримає вона захист і чи матиме шанс на усиновлення.

Верховна Рада ще 2022 року ухвалила закон № 7087, який покладає відповідальність за кожну дитину на голову громади, але його досі не підписали. Якщо ви хочете змін, варто цікавитися долею цього закону та питати з місцевої влади — саме громади мають стати опорою для дітей, а не формальні таблички на фасадах.