Батько Ваната: конкуренція в збірній — це розвиток, а не загроза

Андрій Ванат, підприємець і батько нападника Жирони та збірної України Владислава Ваната, в інтерв'ю Tribuna.com поділився поглядом на перспективи сина в національній команді. Його логіка проста: тренери збірної насамперед звертають увагу на тих, хто регулярно грає у сильних клубах і показує результат.

Клубну кар'єру Ванат-старший порівняв із фундаментом для подальших успіхів у збірній. Якщо Владислав закріпиться в Жироні та добре проявлятиме себе на клубному рівні, це позначиться і на його становищі в національній команді.

«Тренер вибирає тих, хто на виду, хто грає в нормальних клубах і дає результат. Щоб будувати другий поверх, то потрібно спочатку побудувати перший. Тобто другий поверх – це гра за збірну, перший поверх – це клубна кар'єра. Якщо дасть бог, все буде добре з клубом, то, відповідно, і збірна буде», – розповів Андрій Ванат.

Окремо він наголосив, що його син не боїться конкуренції. Навпаки, боротьба за місце в складі, на його переконання, допомагає футболісту прогресувати. Свого часу поява Едуардо Герреро в Динамо стала для Владислава додатковою мотивацією.

«А конкуренція – це нормально. Влад не боїться конкуренції. Навпаки, прихід Герреро в Динамо його так завів. Я сам хочу, щоб в нього була конкуренція. Я це і всім тренерам говорив, що конкуренція – це класно і це розвиток. І у Влада завжди було конкурентне середовище».

Статистика виступів форварда за збірну України після дебюту в 2023 році така: 743 хвилини у 17 матчах і два забиті м'ячі.

На клубному рівні справи поки нестабільні. Жирона, ведучи в рахунку, поступилася лідеру Ла Ліги 2 Кастельйону (1:2), а Ванат отримав посередні оцінки за гру. В Іспанії на українця покладають великі надії у поверненні команди до Ла Ліги. Контракт форварда з каталонським клубом розраховано до 30 червня 2030 року, а Transfermarkt оцінює футболіста у 15 мільйонів євро.

Що з цього корисно для родини, яка стежить за кар'єрою юного футболіста? По-перше, клубний рівень — це база: без регулярної практики у сильній команді виклик до збірної майже неможливий. По-друге, конкуренцію варто сприймати як ресурс, а не як перешкоду — вона змушує рости. По-третє, варто дивитися на довгу дистанцію: контракт до 2030 року і ринкова оцінка свідчать, що клуб вірить у гравця навіть у складні періоди.

Підсумок: за логікою Ваната-старшого, шлях до збірної лежить через щоденну роботу в клубі. Якщо Владислав збереже стабільність у Жироні, питання з викликами до національної команди вирішиться саме собою.