Шкільна форма 2026: чи можуть не пустити дитину на урок

В Україні немає загальнообов’язкової шкільної форми. Указ 1996 року про її запровадження втратив чинність ще 23 червня 2019 року, а нових загальних вимог відтоді не ухвалювали.

Служба освітнього омбудсмена наголошує: жоден нормативний документ не зобов’язує учнів носити однаковий одяг. Вимога щодо конкретного фасону чи кольору не стає обов’язковою лише тому, що її прописали у статуті школи або іншому внутрішньому документі. Закон України «Про повну загальну середню освіту» забороняє обмежувати доступ до навчання та дискримінацію учасників освітнього процесу. Тож відсутність форми не може бути підставою, щоб позбавити дитину можливості навчатися.

Водночас школа разом із батьками та учнями може домовлятися про загальні правила щодо одягу, але вони не повинні суперечити праву родини самостійно його обирати. Орієнтири прості: шкільний одяг має бути охайним, зручним і відповідати сезону. А от обов’язкові вимоги до стилю, кольору чи конкретних елементів одягу омбудсмен вважає неприпустимими. Під виглядом дрес-коду школа не може фактично повернути обов’язкову форму — наприклад, змушувати всіх купувати однакові піджаки чи спідниці.

Якщо адміністрація все ж наполягає на формі, батьки можуть попросити пояснити, яким саме нормативним актом це передбачено. Посилання лише на статут чи рішення педагогічної ради недостатньо, адже внутрішні документи не можуть суперечити законодавству. Також неприпустимо використовувати відсутність форми як привід для приниження, публічних зауважень чи психологічного тиску.

Якщо через одяг права школяра порушують, спершу варто обговорити ситуацію з адміністрацією закладу. Якщо це не допоможе — подати звернення або скаргу до Служби освітнього омбудсмена, яка окремо закликає повідомляти про випадки дискримінації чи тиску через незаконну вимогу носити шкільну форму.