02.08.2026 GreenMama Діти, сім'я, здоров'я

Жителі сосницької вулиці сім років без асфальту: як вони долають піщану дорогу

·675 слівредакція
Діти

Майже пів тисячі людей на одній з найдовших вулиць Сосниці на Чернігівщині мусять ходити й їздити по піску, бо асфальту до їхніх домівок немає. Розповідаємо, як вони долають бездоріжжя та що кажуть у селищній раді.

Вулиця Новоселівська в Сосниці простягається приблизно на 2,5 кілометра, але лише кількасот метрів на в'їзді мають асфальт — і це нежитлова частина біля дитячого санаторію. Решта два кілометри, де живуть люди, — це пісок, через який важко пересуватися навіть пішки.

Місцева жителька Надія Дідовець розповідає, що за сім років звернень до влади так і не дочекалася результату. «Проєкт є, все є, гроші були — і немає дороги», — каже вона. Щоб дістатися до траси, жінка змушена вести велосипед у руках, боячись упасти: «Беру велосипед і йду до самої траси, а тоді вже сідаю, бо я боюсь, щоб не впасти і нічого не зламати». За її словами, серед сусідів-пенсіонерів траплялися травми рук і ребер.

Інша жителька, Наталія Дударенко, через пісок змінила звичайний дитячий візочок на той, що з більшими колесами: «Візочок, який більш-менш гарніший, культурніший, з колесиками — він тут не може їхати». А пан Анатолій, який доглядає 16-річного онука з ДЦП, не може вивезти його на прогулянку: «По цій дорозі неможливо прогулятись: у піску воно ж грузне все — безвиїзно у дворі або тут на лавці».

Минулого тижня на піщаній дорозі впали двоє велосипедистів. Світлана, чий чоловік зламав шию, каже: «Їхав цим велосипедом, видно — колесо вивернулось і він пішов кубарем через кермо». Сама жінка теж колись травмувалася: «Я зламала ногу, але раніше, зробили операцію. Повністю відламана була нога у піску».

Сосницький селищний голова Андрій Портний пояснює: проєктно-кошторисна документація на будівництво всієї вулиці готова, кошторис — близько 18 мільйонів гривень, що становить 10% місцевого бюджету. Він зазначає, що дороги всередині населених пунктів зазвичай будували за цільові державні кошти, але під час війни на це розраховувати складно. Тим часом у селищній раді планують цьогоріч за рахунок місцевого бюджету відремонтувати близько двохсот метрів покриття на в'їзді — додаткова документація вже майже готова.

Що робити родинам, які опинилися в подібній ситуації? Збирайте колективні звернення до місцевої ради, фіксуйте факти травм і звертайтеся до обласної адміністрації. Якщо є можливість, оформлюйте петиції та залучайте місцеві громадські організації — спільний тиск і документальні докази часто пришвидшують рішення.

Читайте також