Як сидіння, стрес і фастфуд шкодять прямій кишці: поради проктологині

Брак руху, хронічний стрес і нездорове харчування — три головні чинники, які провокують проктологічні проблеми. Про це розповіла проктологиня «ОН Клінік Дніпро» Анна Руфанова.

Сидяча робота та тривале перебування в одному положенні порушують венозний відтік, що призводить до застою крові в малому тазі та гемороїдальних сплетеннях. Як наслідок — слабшають м’язи тазового дна й сфінктера, що може спричинити випадіння гемороїдальних вузлів.

Харчування також відіграє ключову роль. Брак овочів, фруктів і цільнозернових продуктів у раціоні робить калові маси твердими, що травмує анальний канал і веде до хронічних тріщин. «Нестача рідини лише посилює закрепи, а надмірне вживання гострої, солоної їжі та алкоголю додатково подразнює слизову оболонку кишківника», — зазначає лікарка.

Хронічний стрес впливає на нервову систему, викликаючи спазми гладкої мускулатури кишківника. Це порушує травлення й може призводити як до спастичних запорів, так і до діареї. Часта зміна випорожнень розтягує та травмує анальний канал, підвищуючи ризик ускладнень.

Регулярні силові навантаження різко підвищують внутрішньочеревний тиск, що сприяє випадінню вузлів, а зайва вага створює додатковий тиск на судини та органи таза.

Профілактичну колоноскопію Анна Руфанова рекомендує проходити з 45 років. Однак є випадки, коли обстеження варто зробити раніше. «Насторожити мають наявність крові або слизу в калі, різке схуднення, постійний біль у животі, часті й тривалі зміни випорожнень — діарея чи запори — та низький рівень гемоглобіну», — пояснює лікарка.

Якщо у кровних родичів першої лінії виявляли рак товстої кишки або небезпечні поліпи, першу колоноскопію варто зробити вже у 40 років. Пацієнтам із хворобою Крона чи виразковим колітом графік обстежень складають індивідуально, часто до 45 років.

Підсумок: здоров’я прямої кишки залежить від щоденних звичок. Рух, збалансоване харчування, контроль стресу та своєчасна діагностика допоможуть уникнути серйозних проблем.