«Дітей потрібно підтримувати»: батько Ваната згадав, як син потрапив у Динамо

Андрій Ванат розповів, як возив сина Владислава на перегляд до Києва і чому сам не вірив, що той пройде відбір. Історія про рік поїздок за 450 кілометрів — і про те, як підтримка батьків допомагає дитині знайти себе.
Історія Владислава Ваната починалася з сумнівів. Його батько Андрій в інтерв'ю зізнався: коли віз сина на перегляд до академії київського Динамо, не був упевнений, що хлопця візьмуть.
«Думав, що він не поступить. Просто не хотів, щоб він потім мені десь згадував, що хотів грати у футбол, а я його не підтримав. Дітей потрібно підтримувати у будь-якому випадку. Найкраще, що може бути, коли діти себе знаходять. Я повіз його в Київ на перегляд. Приїхали на Нивки, вийшов тренер Сергій Павлович Величко і покликав хлопців 2002 року», — розповів Андрій Ванат.
Поки мати була поруч із сином на полі, батько стежив за тренуванням через паркан. Він побачив, що Владислав упевнено обігрує суперників і добре діє в ігрових епізодах. Тренер теж звернув увагу на хлопця й попросив батьків показати свідоцтво про народження. Переконавшись, що вік відповідає вимогам, Величко запросив футболіста вже наступними вихідними зіграти за Динамо в чемпіонаті Києва.
«Ми були шоковані, нам з Кам'янця 450 км до столиці. А тренер вже дає нам форму і обирає номер. Ми порадилися вдома на сімейній нараді і вирішили їздити. Так ми рік їздили в Київ на кожні вихідні. Влад робив уроки в машині, ми жили на вихідних на зйомних квартирах», — згадує батько.
Що з цього можна взяти родинам, які зараз стоять перед схожим вибором?
Спершу варто чесно оцінити логістику. У випадку Ванатів це були 450 кілометрів до столиці й орендоване житло на вихідні — тобто регулярні витрати часу й грошей, а не одноразова поїздка. Прорахуйте, чи витримає такий ритм уся сім'я.
Далі — розділіть ролі. Мати супроводжувала сина на полі, батько спостерігав збоку. Дитині важливо мати підтримку поряд, але корисно, коли хтось із дорослих дивиться на процес зі сторони й бачить загальну картину.
Не менш важливо — не тиснути результатом. Андрій Ванат прямо каже, що сумнівався в успіху, але їхав заради самої спроби, а не заради гарантованого місця в академії. Така позиція знижує тиск і на дитину, і на батьків.
І нарешті — будьте готові до побуту. Уроки в машині, вихідні не вдома, звичний розклад родини змінюється на роки. Це частина ціни, яку варто усвідомити заздалегідь.
Сам Владислав дебютував за Динамо 9 травня 2021 року в матчі проти Колоса (3:0) після кількох сильних сезонів у молодіжних першостях. Нині він грає за Жирону і не змінив клуб у літнє трансферне вікно після вильоту команди до Ла Ліги 2 — на відміну від Віктора Циганкова, який перейшов до Аякса.
Головний тренер Жирони Кіке Альварес пояснював причину заміни Ваната після перерви в матчі проти хіхонського Спортінга (2:0). В Іспанії на українця покладають великі надії в поверненні команди до Ла Ліги. Контракт форварда з каталонським клубом діє до 30 червня 2030 року, а Transfermarkt оцінює його у 15 мільйонів євро.
Підсумок простий: історія Ваната — не про вдалий збіг, а про рішення родини витримати довгий шлях. Підтримка без тиску і готовність до незручного розкладу виявилися не менш важливими за талант на полі.
Читайте також
Ще в розділі «Діти»
- Расистський скандал у дитячій студії: поліція відкрила справу
- На Житомирщині всю ніч шукали 2-річного хлопчика: знайшли в лісі живим
- Загибель мобілізованого анестезіолога на Вінниччині: що відомо родинам
- Конотоп під ударом РФ: поранено дитину, частина міста без газу
- Авіаудари по Краматорську: поранено жінку, чоловіка та 11-річного хлопчика







