Хто відповідає за безпеку дітей в інтернеті: батьки чи школа?

Нещодавно освітня омбудсменка Надія Лещик висловила свою позицію щодо законопроєктів №15395 та №15396, які мають на меті захистити дітей від небезпечних інтернет-трендів та ігор. Вона не підтримує ці ініціативи, і ось чому.

На думку Лещик, законопроєкт №15395 пропонує ввести в освітнє законодавство поняття «деструктивний інтернет-тренд (гра)». Омбудсменка вважає це помилковим: слово «тренд» може легітимізувати небезпечні «розваги» серед школярів.

Більше занепокоєння викликає те, що документи покладають на керівників шкіл та вчителів обов’язки, які не передбачені їхніми посадовими інструкціями. Наприклад, законопроєкти зобов’язують педагогів виявляти та припиняти участь учнів у небезпечних іграх на території закладу, під час занять (навіть дистанційних) або через шкільні мережі. Також вчителі мають проводити роз’яснювальну роботу та негайно повідомляти керівництво про такі випадки.

Надія Лещик нагадує, що стаття 54 Закону України «Про освіту» вже зобов’язує педагогів дбати про фізичне та психічне здоров’я дітей, сприяти безпечному освітньому середовищу та захищати учнів від насильства. Однак моніторинг соціальних мереж дітей і контроль їхнього контенту — це не компетенція вчителів. Правила школи не можуть регулювати поведінку учнів в інтернеті поза навчальним процесом.

Окрему увагу омбудсменка приділяє законопроєкту №15396, який пропонує доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення статтею 173-3. Вона передбачає штраф або виправні роботи для керівників шкіл, які не повідомлять поліцію про участь учнів у небезпечних інтернет-трендах.

«Слідкування за соціальними мережами дітей, контроль їхніх соціальних мереж, зокрема за контентом, який розробляють та розміщують діти – це не повноваження педагогічних працівників та керівника закладу освіти», — зазначає Надія Лещик.

На думку омбудсменки, законопроєкти повністю ігнорують роль батьків. Саме вони мають першочергово контролювати цифрове життя дитини та навчати її безпеки в мережі. «Безпечна поведінка дитини в цифровому середовищі — це першочергово відповідальність батьків», — наголошує вона.

Лещик також наводить дані дослідження Міністерства культури України за квітень 2026 року: молодь проводить перед екранами від 6 до 16 годин на добу, і цей процес майже не контролюється батьками. Перекладати цю відповідальність лише на освітян — неправильно. Вирішувати проблему потрібно через підвищення медіаграмотності та цифрової безпеки всього суспільства.

**Що робити батькам?**

1. **Контролюйте час дитини в інтернеті.** Використовуйте батьківський контроль або домовляйтеся про правила. 2. **Говоріть про безпеку.** Пояснюйте, чому не можна ділитися особистими даними та переходити за підозрілими посиланнями. 3. **Будьте прикладом.** Демонструйте здорове ставлення до гаджетів. 4. **Цікавтеся цифровим життям дитини.** Запитуйте, що вона робить у мережі, з ким спілкується.

Пам’ятайте: школа може допомагати, але головна безпека дитини в інтернеті починається вдома.