У селі на Вінниччині після 30 років перерви відкрили дитячий садок

У Медвежому Вушку на Вінниччині запрацював дитячий садок, якого тут не було близько трьох десятиліть. Тепер батькам не доводиться возити малечу до обласного центру чи залишати з родичами.
Історія села Медвеже Вушко — типова для багатьох невеликих населених пунктів: свого дошкільного закладу тут не було майже 30 років. Ще у 1990-х старе приміщення дитсадка приватизували під квартири, тож батьки були змушені або просити допомоги в родичів, або щоранку везти дітей до Вінниці.
Як розповіла заступниця сільського голови Агрономічного Тетяна Закревська, такі поїздки були виснажливими: «Це ранкові автобуси, переповнені людьми і плюс дітей треба завезти і привезти в садочок. Хотілося би, щоб в селі щось було для дітей і батьків». За її словами, коли громада оголосила про перемогу в грантовому конкурсі на створення центру денного перебування, люди самі виходили на суботники, щоб розчистити приміщення.
Спершу в межах проєкту міжнародної організації ACTED облаштували дві кімнати денного догляду, а згодом взялися за ремонт решти будівлі. Сільський голова Сергій Сітарський зазначив, що після об'єднання громад стало зрозуміло: приміщення можна відновити і зробити повноцінний садок.
Сьогодні тут працює різновікова група на 20 дітей, з якими займаються двоє вихователів. Облаштовано харчоблок, спальні місця, кімнати для занять та ігор. Для місцевих мам це суттєва зміна на краще. Жителька села Анна Маловічко, син якої тепер ходить сюди на повний день, каже: «Це набагато легше, що є вже харчування, бо кожен раз складати сніданок і обід в торбинку і переживати, щоб він поїв. Ми задоволені, бо мама, яка працює, то хотіла би десь дитину залишати і хотілось його соціалізувати».
Інша мама, Юлія Руда, теж відчула різницю: раніше доводилося везти сина до Вінниці, тепер садок за кілька хвилин ходи від дому. «Діти тут навчаються, спілкуються в теплому і захищеному середовищі. Син вранці встає і з такою радістю іде в садочок. А для мене як для мами — це таке полегшення».
Окремо подбали про безпеку: на території закладу звели наземне модульне укриття. На це з місцевого та обласного бюджетів спрямували 1 мільйон 600 тисяч гривень. Укриття зробили не схожим на бункер — з теплою підлогою з гумових татамі, щоб діти могли там рухатися, співати й гратися під час повітряної тривоги. Там також є засоби зв'язку.
У громади є плани й надалі: відремонтувати ще дві кімнати та відкрити другу групу.







