Екоферма на Буковині: як родинний бізнес став церковним і годує громаду

Екоферма у селі Стрілецький Кут на Буковині починала роботу з трьох десятків кіз, а нині там утримують 250 тварин двох порід. Спочатку господарство розвивали за пожертви, а тепер воно самостійно заробляє гроші на подальший розвиток — зокрема, на виготовленні та реалізації сирів і проведенні екскурсій.

Щодня на фермі отримують 200–300 літрів козячого молока, яке переробляють на понад 10 видів сирів, а корми для тварин виготовляють самостійно. У 2020 році родина меценатів передала ферму Чернівецькій єпархії Української греко-католицької церкви у пам'ять про батька, який помер.

Адміністратор екоферми Ігор Романишин розповідає, що тут дотримуються екологічного підходу: «Наші кози споживають насамперед найякісніші комбікорми, найякісніше сіно, яке ми заготовляємо. Також вони мають вільний випас і вільний вигул». Основа раціону — ячмінь, овес, кукурудза, пшениця та макуха. У заготівельному цеху корми перемелюють і утворюють гранулу, що полегшує перетравлення.

На фермі живуть 200 дорослих тварин та 50 козенят зааненської та нубійської порід. Зааненські дають більше молока, а нубійські — жирніше, що дозволяє виготовляти різні види сиру. Кіз поділяють за віком: «садок» для малечі, «школа» для підлітків і дорослі особини.

Все молоко з ферми йде на сироваріння. Виготовляють традиційний буковинський сир, з лавандою, кавовий, камамбер, качокавал, вурду, рікотту. Для м'якого сиру потрібно 7 кг молока, для твердого — 12 кг. Перед переробкою молоко перевіряють аналізатором, а потім пастеризують при 65–70 градусах протягом 15–20 хвилин. Сир дозріває у спеціальній камері з температурою 10–12 градусів і вологістю 82%.

У планах ферми — завести корів і збільшити кількість працівників. Для родин, які хочуть підтримувати місцеве виробництво, це чудова нагода спробувати якісні сири та підтримати громаду.