Енергодарці в Запоріжжі: як громада тримається за місто попри окупацію

Центр допомоги евакуйованим мешканцям Енергодара, відкритий у Запоріжжі 5 вересня 2022 року, за ці роки перетворився на місце, де розпорошена громада може не лише отримати гуманітарну допомогу, а й зберегти зв'язок із рідним містом. Щомісяця тут видають близько 600 продуктових наборів, а за минулий рік центр отримав гуманітарної допомоги на понад 17 мільйонів гривень. За місяць сюди звертається близько тисячі людей.

Спочатку люди потребували найнеобхіднішого: розкладачок, постілі, посуду, ковдр і засобів гігієни. Тепер запити змінилися — частіше йдеться про документи, пенсії, працевлаштування, майно в окупації та психологічну допомогу. У хабі працюють фахівці Пенсійного фонду, центру зайнятості, юристи, психологи, медики та спеціалісти ЦНАПу. Одні з найпоширеніших питань — реєстрація місця проживання та отримання витягів. Для тих, хто живе далеко, хаб підтримує зв'язок через Telegram-канали, електронну пошту та телефонні лінії — у базі центру понад 15 тисяч людей. Гуманітарну допомогу можуть надсилати поштою.

Складніша ситуація з майном, що залишилося в окупації. Якщо документи втрачено, право власності інколи доводиться встановлювати через суд. За словами спеціаліста ЦНАПу Василя Телькієва, навіть копії документів значно полегшують процес — і хоча це не швидко, напрацювання вже існують. Також тут допомагають із заявами до міжнародного Реєстру збитків та електронними послугами.

Окрема сторінка життя громади — діти. У Запоріжжі працюють три дошкільні локації Енергодарської громади, які відвідують 55 дітей. Садочок «Совенятко» з квітня приймає малечу в просторому приміщенні з укриттям. Тут є ясельна група для дітей від півтора до трьох років. Вихователі — теж енергодарці, які після виїзду продовжили працювати зі своїми вихованцями. Ще 120 дітей відвідують школи громади.

«Звісно, дітки не пам'ятають. Ви ж розумієте, п'ятий рік війни. Але ця прив'язка до міста є. Ми їм розказуємо, показуємо світлини, вони дивляться. Таке відчуття міста ми підтримуємо через дітей та їх батьків», — розповідає керівниця управління освіти Енергодарської міськради Олена Ржевська.

Міський голова Енергодара Дмитро Орлов наголошує: громада — це передусім люди, а не територія. За його словами, в окупованому місті залишається приблизно 20% довоєнного населення, а на підконтрольній Україні території — близько 15 тисяч офіційно, хоча реальна цифра може бути удвічі більшою. Центри допомоги працюють у Запоріжжі, Дніпрі та Києві, і їхня роль давно вийшла за межі видачі допомоги — вони стали місцями взаємопідтримки. Люди приносять сюди дитячі візочки, автокрісла, одяг, які передають іншим родинам безкоштовно.

Попри складну ситуацію в окупованому місті — зі світлом, водою та пальним — енергодарці не втрачають надії. Для багатьох хаб став місцем, де можна не лише вирішити питання, а й відчути, що ти не один.