Зумери на співбесідах: чому батьки заважають кар'єрі

Батьки дедалі частіше супроводжують дорослих дітей на всіх етапах пошуку роботи: телефонують рекрутерам, уточнюють статус резюме, обговорюють соцпакет і навіть допомагають відповідати на питання під час онлайн-співбесід. За даними опитування сервісу Zety серед понад тисячі представників покоління Z, 20% хоча б раз приходили на співбесіду разом із батьками.

HR-фахівці вважають таку практику неприйнятною. Операційний директор кадрової компанії з Фербанкса (Аляска) Стівен Кларк розповів, що після звільнення 24-річного працівника, який у перший тиждень чотири рази запізнився або не з'явився, йому довелося пояснювати рішення матері співробітника. Жінка телефонувала з проханням дати синові ще один шанс, але розмова переросла у конфлікт. «Першого разу, коли це сталося, я був шокований. Відтоді це вже більше схоже на реакцію: "Ну ось, знову"», — зізнається кадровик.

Директорка з підбору персоналу медичної системи Лонг-Айленда Лінн Альба наголошує: «Батьки не повинні телефонувати роботодавцям, щоб перевіряти статус заявки чи ставити запитання від імені своєї дитини». Рекрутери попереджають: надмірна участь родини справляє негативне враження, свідчить про недостатню самостійність кандидата і викликає побоювання, що після працевлаштування доведеться взаємодіяти з його родиною. Така тактика майже ніколи не допомагає отримати роботу.

Частина батьків виправдовує втручання складними випадками: соціальна тривожність дитини, несправедливе ставлення або токсичний керівник. Однак самі молоді люди часто не підтримують таку модель. Випускник Університету Міссурі Пол «Пі Бі» Бренсон зазначає: «Ця тенденція справді зашкодила моєму поколінню, створивши такий стереотип, ніби нам потрібно, щоб нас постійно вели за руку».

Що робити родині? Навчіть дитину самостійно складати резюме, готуватися до питань і вести переговори. Обговорюйте кар'єрні плани вдома, але на співбесіді дайте їй простір проявити себе. Якщо є потреба підтримати — зробіть це за лаштунками, без прямого контакту з роботодавцем. Пам'ятайте: ваша мета — допомогти дитині стати впевненим фахівцем, а не створити враження, що вона не здатна діяти сама.

Підсумок: надмірна опіка у працевлаштуванні шкодить репутації молодого фахівця. Найкраща підтримка — це підготовка вдома, а не участь у співбесіді.