Лідерство без мучеництва: владика Борис Ґудзяк про стійкість у складні часи

Владика Борис Ґудзяк, засновник Українського католицького університету, поділився досвідом, як долати невдачі та знаходити сили творити навіть тоді, коли дев'ять із десяти спроб зазнають краху. Він наголосив: лідерство — це не про страждання, а про радість від творчості.

За його словами, відчуття меншовартості часто стає стартовою точкою для зростання. «У батьків не було почуття меншовартості, вони плекали гордість за своє», — згадує він про дитинство в родині мігрантів. У Сиракузах, де він виріс, українська ідентичність проявлялася через Пласт, суботню школу та церкву. Це давало не лише відчуття коріння, а й інтелектуальну перевагу: двомовні діти бачать світ ширше.

Владика розповів, як у Гарварді професор Ігор Шевченко назвав його та ще одного студента «the avis people» — тими, хто мусить старатися вдвічі більше. Цей принцип супроводжував його все життя: у 52 роки, ставши єпископом у Парижі, він мусив виступати французькою, яку вчив лише 35 років тому.

Найважче, за його словами, — не впадати у відчай, коли двері зачиняються. «Якщо хочете серйозно займатися пошуком коштів, будьте готові, що дев'ятеро із десяти вам відмовлятимуть», — каже владика. Він наводить приклад невдач: не потрапив до шкільної баскетбольної команди, не вступив до Гарварду, не одружився. Але саме тоді зрозумів: цінність людини не вимірюється посадою чи статками.

«Коли починаєш розуміти, що твоя цінність визначається не здобутками, а глибокою Богом даною гідністю, — фундамент саморозуміння стає іншим, глибшим, тривалішим», — підкреслює він.

Окремо владика зупинився на лідерстві як творчості. Він згадав дитячий проєкт зі сніговою гіркою, який провалився, але навчив: якщо хочеш, щоб інші долучилися, — вислухай їхню думку. «Людина створена, щоб творити — це наше покликання», — наголосив він.

У час зневіри він радить не замикатися. «Спілкування творить відпорність, бо ми створені на образ і подобу Божу», — каже Ґудзяк. За його словами, навіть у найскладніших обставинах людина з Богом залишається духовно вільною, як Климентій Шептицький у тюрмі.

Підсумовуючи, владика закликав не давати обставинам більше влади, ніж вони мають: «Робіть те, що можете, і не давайте цьому посадовцю чи авторитету більше влади над вами». А ще — плекати вдячність за наявні дари й пам'ятати: смерть — не кінець, а поріг до вічності.