На щиті до Луцька повертається майор Денис Жук, який служив на кордоні

Денис Жук народився 16 червня 2000 року в Луцьку, де минули його дитинство та шкільні роки. У 2017 році він закінчив Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.

Усе своє життя Денис присвятив Державній прикордонній службі. У 2021 році він здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та професійну кваліфікацію офіцера тактичного рівня. Після навчання служив у прикордонному загоні, а повномасштабне вторгнення росії зустрів безпосередньо на державному кордоні, виконуючи бойові завдання.

Майор Жук був нагороджений пам’ятною медаллю «За захист міста-Героя Харків» і відомчою відзнакою «Відмінний прикордонник». Під його керівництвом особовий склад прикордонників виконував бойові завдання на території Золочівської громади Богодухівського району Харківської області.

Побратими згадують Дениса як керівника, який завжди був поруч із підлеглими. «Денис був начальником, який завжди поруч, цінував своїх людей більше, ніж власне життя. Він часто говорив, що найбільше за все боїться втратити когось зі своїх хлопців. За кожним військовослужбовцем він бачив не просто підлеглого, а бачив людину, яку вдома люблять і чекають. Ден був тим керівником, який сам особисто перебував на бойових позиціях разом зі своїми хлопцями, знав у яких умовах вони воюють. Всі хлопці знали, що він не відправить людей туди, куди сам не готовий піти», – розповіли побратими.

Його заступник зберіг у блокноті слова Дениса про нагороди: «В нагородах має бути весь особовий склад, а не керівник. Що то за керівник, у якого хлопці без відзнак?».

Помер військовослужбовець внаслідок отриманих травм 17 вересня 2026 року у Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. Мещанінова.

Батько Дениса, Вадим Іванович, розповів, що син мав велике почуття справедливості й надзвичайно добре серце: «Він був військовим. Все життя присвятив прикордонній службі. Мав загострене почуття справедливості і був дуже доброю людиною».

У Дениса залишилися тато, мама та молодший брат.