Солдат Андрій Корпан із Гощі загинув на Харківщині: йому назавжди 29

Андрій Корпан народився 10 грудня 1995 року в селищі Гоща на Рівненщині. З дитинства захоплювався моделюванням і конструюванням, був товариським і щирим, завжди готовим підтримати інших, і відповідально брався за будь-яку справу.

Після школи він здобув фах за спеціальністю «Монтаж обслуговування внутрішніх санітарно-технічних систем і вентиляції» у Рівненському технічному фаховому коледжі Національного університету водного господарства та природокористування. Згодом продовжив навчання в університеті, брав участь у змаганнях і отримував нагороди. Після завершення навчання працював у готельній сфері та на підприємствах харчової промисловості.

12 червня 2024 року Андрій став на захист України. Побратими називали його «Борода». Після підготовки він виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках Донбасу, де зазнав поранення, а згодом обороняв Харківщину.

Із 14 вересня 2025 року військовий вважався зниклим безвісти. «Чергова болюча звістка для нашої громади. Чергова непоправна втрата… 14 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання загинув мешканець селища Гоща — солдат Андрій Васильович Корпан. Стрілець-снайпер мотопіхотного відділення до останньої хвилини залишався вірним Військовій присязі, мужньо захищаючи Україну. Андрій віддав своє життя на Харківщині. Йому назавжди 29», — повідомив 19 вересня селищний голова Гощі Микола Панчук.

Із захисником попрощалися у Свято-Михайлівському храмі в Гощі 22 вересня 2025 року. «Нам так не вистачає тебе, сину… Твоїх слів, твоєї присутності, твоєї доброї усмішки, — поділився батько, пан Василь. — Щодня ми думаємо про тебе і молимося за тебе. Ти віддав своє життя, захищаючи Україну. Ми безмежно пишаємося тобою і назавжди будемо пишатися тим, що ти наш син. Ти назавжди залишишся нашим Андрійком — нашим сином, нашою дитиною, нашою гордістю».

Згідно з Указом Президента від 5 березня 2026 року солдата Андрія Корпана нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Для родин, які втратили близьких на війні або чиї рідні зникли безвісти, важливо не залишатися наодинці з болем. Психологічну підтримку можна отримати за місцем проживання — у ЦНАПі, соціальних службах громади, а також на гарячих лініях із питань психічного здоров'я. Питаннями виплат, пільг і статусу родини загиблого Захисника опікуються територіальні підрозділи соціального захисту та уповноважені з питань ветеранів у громадах. Якщо близька людина зникла безвісти, варто звертатися до Національного інформаційного бюро та координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Вічна шана і слава Захисникові.