«Мамина Зірочка» з Буковини: як блогер у 21 рік купив квартиру

Олександр Митроняк із буковинського села Дихтинець відомий у соцмережах як «Мамина Зірочка». Знімати відео він почав ще у восьмому класі, роками не мав жодного заробітку, а сьогодні його ролики збирають мільйони переглядів. Перші гроші завдяки блогу хлопець отримав на другому курсі університету — до того два роки знімав «за ідею».

Чотири роки Олександр відкладав зароблене і цьогоріч купив власне житло у Чернівцях. Каже, ще до старту блогу знав, що першою великою покупкою стане нерухомість. Заради цього відмовляв собі у подорожах і брендових речах. «Не можу навіть описати, які це були емоції. Це просто без слів. Дотепер, як ночую у себе в хаті, то не вірю, що це моя хата. Думаю, що наприкінці місяця прийде господар і буду платити йому оренду», — каже блогер.

Мати хлопця Тетяна Митроняк навіть не здогадувалася про накопичення. Вона весь час питала, чому син не купить собі чогось гарного, і думала, що він збирає на машину. «Кажу: "Ти вже маєш свої гроші, ну то купи собі щось файне?". А він: "А мені нащо?". Я й думала, що десь же відкладає гроші, й питала, може, планує машину купити. А він казав, якщо треба, то по місту на маршрутці їздить, а до хати – автобусом. Навіть не закралася думка, що він на житло збирає», — розповідає жінка. Коли син зізнався про покупку, вона пів дня плакала — від гордості.

Шлях у блогінгу почався з наслідування: Олександр дивився відео інших авторів і думав, як зробити по-своєму. Перші ролики часом дивилися лише кілька сотень людей, і в десятому класі він навіть вирішив, що це не його справа. Змінив усе TikTok — сестра запропонувала зняти три відео й пообіцяла: якщо одне з них залетить у рекомендації, значить, це доля. Хлопець погодився, щоб вона більше не просила, опублікував ролики й наступного дня побачив на одному з них 60 тисяч переглядів. Сестра згодом допомагала знімати й монтувати.

Ідеї для скетчів Олександр бере з повсякдення: побачить щось удома чи під час роботи по господарству — і вже знає, як це подати у гумористичному відео. Батьки спершу ставилися до захоплення сина як до тимчасового, але згодом самі стали героями роликів. Переконати їх було непросто — довелося вдатися до «хатніх маніпуляцій». Мати пригадує, що грати майже не доводилося, а от тато налаштовувався три години. Позитивні коментарі глядачів мотивували родину продовжувати.

Псевдонім вигадали всією сім'єю: «Зірочку» запропонувала сестра, а мама додала — якщо це мамина дитина, хай буде мамина зірочка.

Перші комерційні пропозиції були бартерними — мед і воскові свічки від одного бізнесу, три піци від іншого. Піцу Олександр роздав сусідам у гуртожитку як масовку для відео. Згодом почалися співпраці з українськими артистами: першою була пропозиція від Артема Пивоварова, далі — Klavdia Petrivna, FIINKA та колаборації з блогерами. Окремою подією стала увага реперки alyona alyona, яка довго стежила за його контентом. «Їй я написав про співпрацю першим. Вона – одна з найперших зірок такого масштабу, яка помітила мене. Коли я побачив від неї коментар під своїм відео — це були верески, це були крики в хаті», — згадує блогер.

Цьогоріч Олександр зіграв у фільмі студента-активіста. Спершу йшлося про масовку, але продюсер Дмитро Варварук запропонував роль другорядного персонажа. Проби записали, а затвердження прийшло приблизно за пів години. Тепер блогер хоче розвиватися в кіно й спробувати себе в режисурі.

Для зйомок він використовує лише телефон, петличку та підсвітку, а секрет популярності пояснити одним фактором не може. Результат, на його думку, дають стабільність і дисципліна: з першого курсу він публікує одне відео щодня. Вигорання не відчував жодного разу, дратують хіба що субтитри. Негативні коментарі не запам'ятовує, бо не сприймає їх.

Частина знайомих і односельців не розуміла захоплення хлопця. «Мені і однокласниці, і родичі казали: "Усе добре, усе файно, але твій Саша у відео забагато кривиться". Як кажу: "Ну, він придумав собі такого персонажа», – каже мати.

Підсумок для родин, які мають схожі історії: дитяче захоплення не варто списувати з рахунків завчасно. Підтримка близьких, дисципліна й готовність роками працювати без миттєвого результату здатні перетворити хобі на справу життя — і навіть на власну квартиру.