Часті фарингіти й ларингіти: чому видалення мигдаликів не завжди допомагає

Дорослі нерідко переносять вірусні інфекції, які діти приносять із дитячого садка, значно важче за самих малюків. Показовий випадок: 33-річна жінка розповіла, що фарингіт і ларингіт виникають у неї приблизно раз на один-два місяці. За її словами, п'ятирічний син після зараження одужує швидко, а вона хворіє довго й важко.

Жінка приймає пантопразол у невеликій дозі через підозру на рефлюкс, інших захворювань, за її словами, немає. Мигдалики раніше безпосередньо їй не докучали, хоч і є підозра на хронічний тонзиліт. Через часті недуги вона почала обстеження в імунолога та отоларинголога, а на момент звернення знову була на лікарняному. Сімейний лікар узяв мазки з горла та носових пазух, із результатами жінка мала повернутися до терапевта й ЛОР-лікаря.

«Віруси, принесені з садочка, я завжди дуже важко переношу, і приблизно кожні два місяці, а буває, що й щомісяця, це переходить у фарингіт і ларингіт», — розповіла пацієнтка.

Що важливо знати про операцію

Лікар наголосив: сама по собі операція з видалення мигдаликів не захищає від вірусних фарингітів і ларингітів.

«Важливо знати, що видалення мигдаликів, на жаль, не перешкоджає вірусним фарингітам і ларингітам, оскільки слизова оболонка після операції також може залишатися такою ж сприйнятливою до збудників інфекцій верхніх дихальних шляхів», — пояснив медик.

За його словами, суттєве покращення операція може дати лише тоді, коли обстеження однозначно підтвердять хронічне запалення мигдаликів, яке є осередком інфекції. Тож відповідальне рішення про операцію потребує консультації отоларинголога.

Що ще варто перевірити

Лікар звернув увагу й на рефлюкс. Якщо він є, то постійно подразнює слизову горла та гортані, через що вона стає вразливішою до інфекцій. Тому важливим може бути не лише обстеження мигдаликів, а й оптимізація терапії, спрямованої на зменшення кислотності.

Підсумок

Часті фарингіти й ларингіти в дорослого — привід пройти повне обстеження, а не поспішати з видаленням мигдаликів. Позитивним фактором лікар назвав і спостереження самої пацієнтки: коли імунітет дитини зміцнюється й інфекцій у дитячому колективі меншає, частота її власних захворювань теж може природно знижуватися.