Матір дівчинки з Рівного оскаржує протокол: що це означає для родини

Історія почалася 9 вересня, близько 16:30. У парку Шевченка в Рівному, неподалік оглядового колеса, перехожі побачили шестирічну дівчинку без супроводу дорослих. Патрульні доправили її до Рівненського районного управління поліції, а ювенальні поліцейські подбали про дитину, доки не встановили її законного представника. Дівчинці дали розмальовки й олівці та пригостили.

Згодом правоохоронці з'ясували, що мати дитини — 34-річна мешканка Рівного. За підсумками перевірки на жінку склали адміністративний протокол за неналежне виконання батьківських обов'язків. За цією статтею передбачено попередження або штраф — від 850 до 1700 гривень. Зі слів очевидців, перед тим як дитину побачили саму, матір накричала на неї та залишила на дитячому майданчику.

Жінка з цим не погоджується. Вона розповіла, що написала скаргу на правоохоронців і звертатиметься до суду, бо вважає їхні дії зловживанням службовим становищем, «психічним тиском» і роботою з недопрацьованими матеріалами. За її словами, донька перебувала на майданчику біля дому, знає дорогу додому й саме йшла до неї на відстані 100–150 метрів, коли її помітила незнайома жінка. Мати каже, що свідки бачили, як ця жінка силоміць утримувала дитину, а письмових пояснень і своїх даних так і не надала. Ще одна очевидиця, за її словами, просила відпустити дівчинку, щоб її заспокоїти.

За словами матері, донька злякалася, що її забере поліція, і розповіла про це вже потім — відповідний запис у жінки є. Тілесних покарань вона заперечує: каже, що дитина просто тікала від неї на ігровому майданчику. Окремо мати просить тих, хто поширював матеріали правоохоронців, вилучити їх — щоб на родину не тиснули і це не позначалося на психологічному стані дитини.

Що робити батькам у подібній ситуації

Передусім зберігайте спокій і фіксуйте все. Якщо дитина була сама на майданчику, а ви поруч, варто мати змогу підтвердити це — свідченнями сусідів, записами з камер, повідомленнями. Будь-які розбіжності в поясненнях зазвичай з'ясовуються саме документами, а не емоціями.

Не відмовляйтеся від соціальних послуг автоматично. У цій історії фахівець Рівненського міського центру соціальних служб провів роботу з матір'ю, але вона відмовилася від послуг, написавши заяву-відмову (про це повідомила директорка центру Ліана Диновська). Варто зважити: підтримка психолога чи соцпрацівника часто допомагає й під час розгляду справи.

Якщо ви не згодні з протоколом — його можна оскаржити в суді. Для цього знадобляться копії матеріалів, письмові пояснення свідків і, за потреби, запис розмови з дитиною.

Поважайте приватність дитини. Публічне поширення матеріалів про подію може завдати їй більше шкоди, ніж сама ситуація, тож прохання матері вилучити такі публікації — це насамперед турбота про її стан.

Підсумок: справа ще триває, і остаточну оцінку діям усіх сторін дасть суд. Для родин головний висновок простий — уважність до того, де перебуває дитина, збереження доказів і готовність приймати допомогу фахівців зменшують ризик подібних конфліктів.