Скільки нас насправді: медицина рахує 30 млн українців — що це означає для сільських родин

Про це посадовиця сказала під час конференції «Сільська медицина під час війни: практичні підходи до надання послуг громадського здоров'я та підтримки медичних працівників» у Києві.

За її словами, орієнтир для системи — до 30 мільйонів людей, які живуть в Україні та отримують медичну допомогу за укладеною декларацією. «Ми можемо оперувати цифрою до 30 мільйонів українців, які проживають і які отримують відповідну медичну допомогу через укладену безпосередньо декларацію», — зазначила Гусак.

За період з 2024 по 2026 рік кількість активних декларацій зменшилася майже на 6%. Серед причин посадовиця назвала втрачені території, смертність, а також тих, хто має декларацію, але протягом останнього року безвиїзно перебуває за кордоном — таких, за її даними, близько 1,2 млн осіб.

Аналіз декларацій показує: приблизно 69% українців живуть у містах, а 18,5%, тобто 5,5 млн людей, — у селах. Населення скорочується всюди, проте в селищах і селах цей процес швидший, ніж у містах, і водночас зростає частка людей віком понад 65 років.

Для родин це має цілком практичний вимір. У селах живе 18% населення з активними деклараціями, але саме там розташовані 45% місць надання медичної допомоги. «Ми вже стикнулися з історією, коли кількість населення йде тільки в мінус, кількість декларацій йде в мінус. Необхідно більш уважно дивитися, чи має сімейна медицина на селі потенціал для фінансового росту, а якщо не так, що з цим мають робити уряд і держава», — сказала Гусак.

За її словами, майже 31% сільських сімейних лікарів мають менше половини практики — менш ніж тисячу декларацій, а фактично половина таких лікарів працює з ненавантаженою практикою. Причина не в небажанні працювати, а в тому, що навантажити її немає ким. До того ж вік майже 37% лікарів на селі перевищує 60 років.

Ще один показник стосується направлень. Міські сімейні лікарі виписують своїм пацієнтам більше направлень до вузьких спеціалістів — імовірно, через кращий доступ до спеціалізованої допомоги. Але якщо в містах направлення використовують у 49% випадків, то в селах — лише 33%. Тобто люди на селі, отримавши направлення, часто не доходять до лікаря-спеціаліста.

Що з цього варто взяти родині:

— Перевірте, чи активна ваша декларація із сімейним лікарем, особливо якщо ви давно не зверталися до лікаря або хтось із родини тривалий час був за кордоном.

— Якщо ви живете в селі, заздалегідь уточнюйте в лікаря, до якого спеціаліста вас направляють і як туди доїхати: низький відсоток «доходження» направлень означає, що проблема часто не в папері, а в дорозі та доступності.

— Запитайте у свого сімейного лікаря, скільки декларацій він обслуговує. Якщо практика недовантажена, у лікаря може бути більше часу на вашу родину — але водночас це сигнал, що медична мережа в селі може змінюватися.

— Літнім родичам варто допомогти з записами та поїздками: частка людей старших за 65 років зростає, а саме їм найчастіше потрібна допомога вузьких спеціалістів.

Підсумок: цифра 30 мільйонів — це не просто статистика, а основа для планування медичних послуг. Скорочення декларацій і старіння населення в селах означають, що родинам варто уважніше ставитися до власних медичних документів і заздалегідь планувати візити до спеціалістів.