Проктологічні хвороби: коли сором шкодить більше, ніж сама недуга

30 липня 2026, 07:00 ·1720 слівредакція

Проктологічні захворювання досі залишаються темою, про яку не прийнято говорити. Але зволікання з візитом до лікаря може коштувати здоров'я — а іноді й життя. Розбираємося, чому не варто терпіти та як вчасно розпізнати небезпеку.

Лікарка-проктологиня з Дніпра Анна Руфанова розповіла, що до 50% пацієнтів звертаються до неї вже на пізніх стадіях геморою або з ускладненнями. Основна причина — сором, страх болю під час огляду та надія, що все минеться само.

Така поведінка призводить до серйозних наслідків: хронічні кровотечі спричиняють падіння гемоглобіну, слабкість та запаморочення. На пізніх етапах вузли випадають і не вправляються, що загрожує тромбозом або защемленням із сильним болем. Анальні тріщини можуть інфікуватися й перейти в парапроктит, який потребує екстреної допомоги.

Найбільша небезпека — у маскуванні. Симптоми запущеного геморою (біль, кровотеча) дуже схожі на прояви раку прямої кишки. Ігноруючи огляд, можна пропустити злоякісну пухлину. Руфанова наводить випадок: пацієнтка 45 років п'ять років лікувала геморой самостійно, а виявилося, що в неї рак нижньоампулярного відділу прямої кишки. Після опромінення, хіміотерапії та операції вона вижила, але могла б уникнути тяжкого лікування, прийшовши раніше.

Приблизно у 10–20% пацієнтів під маскою геморою ховаються інші хвороби: анальні тріщини, поліпи, запальні захворювання (хвороба Крона, виразковий коліт), параректальні нориці. Поліпи особливо підступні — у 90% випадків вони не болять і не кровоточать, але з часом можуть перероджуватися в рак.

Що робити? - Перше профілактичне обстеження варто пройти у 45 років. Якщо у батьків був рак товстої кишки — у 40 років. - Терміново звернутися до лікаря при появі крові або слизу в калі, різкому схудненні, постійному болю в животі, тривалих закрепах чи діареї, низькому гемоглобіні. - Сучасне лікування малоінвазивне: лазерна вапоризація, фотокоагуляція, латексне лігування — процедури без болю та госпіталізації. Огляд проводять делікатно, зі знеболювальним гелем, у комфортному положенні.

Для профілактики лікарка радить: - їсти достатньо клітковини (овочі, фрукти, цільнозернові, бобові); - пити 1,5–2 літри води на день; - не напружуватися під час дефекації та не сидіти на унітазі довше 5 хвилин; - більше рухатися (прогулянки, плавання), уникати силових навантажень із затримкою дихання; - після туалету підмиватися прохолодною водою або використовувати вологі серветки.

Проктолог — такий самий лікар, як і будь-який інший. Сором тут зайвий, а відповідальність за своє здоров'я — першочергова.