Булінг у школі: як розпізнати цькування та куди звертатися по допомогу

Шкільне цькування залишається однією з найболючіших проблем освітнього середовища, тож Міністерство юстиції роз'яснило, як відрізнити булінг від звичайного конфлікту і куди звертатися, якщо дитина потерпає від насильства. Приводом стало те, що 11 серпня набув чинності оновлений порядок реагування на такі випадки.

Зміни запровадив наказ Міністерства освіти і науки України № 961. Ним скоригували Порядок реагування на випадки булінгу та Порядок застосування заходів виховного впливу. Відтепер заклади освіти мають реагувати не лише на систематичне насильство, а й на будь-які виявлені його ознаки серед учасників колективу. Саме цькування визначають як умисне діяння, у тому числі із застосуванням електронних комунікацій, яке вчиняється стосовно дитини систематично і порушує її права та законні інтереси.

Як зрозуміти, що дитина в небезпеці

Фахівці наводять перелік ознак, які можуть свідчити про насильство: замкнутість, тривожність чи агресивність; різка зміна поведінки та ізоляція від колективу; депресивні стани, аутоагресія або суїцидальні прояви; вимагання грошей чи речей; поширення образливих висловлювань або матеріалів інтимного змісту; відмова відвідувати заклад освіти. Цей список не вичерпний, і наявність однієї ознаки ще не доводить факт булінгу — але це привід перевірити ситуацію та підтримати дитину.

Як діє новий порядок

Повідомити про можливе насильство може будь-який учасник освітнього процесу: усно, письмово, телефоном, електронною поштою або через спеціальну скриньку, зокрема анонімно. Терміни чітко визначені: керівник закладу має розглянути звернення протягом однієї доби, а якщо ознаки насильства підтвердилися — не пізніше трьох годин поінформувати Національну поліцію та службу у справах дітей. Коли ж у насильстві підозрюють самого керівника, повідомлення подають засновнику закладу або органу управління освітою.

Факт булінгу встановлює виключно суд. Комісія при закладі освіти лише оцінює обставини, визначає потреби дитини та організовує підтримку. Дитина має право бути вислуханою, і таке слухання проводять у присутності батьків та психолога або соціального педагога.

Що загрожує кривдникам

За булінг передбачена відповідальність за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо цькування вчинили підлітки віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки або законні представники. Адміністративним правопорушенням є й неповідомлення керівником закладу освіти про випадки цькування. Якщо ж дії, пов'язані з булінгом, спричинили тяжкі наслідки, зокрема тілесні ушкодження, їх можуть кваліфікувати як кримінальне правопорушення.

Куди звертатися

Якщо дитина постраждала від булінгу або вам стало відомо про таку ситуацію, варто звернутися:

— до керівника закладу освіти, а якщо у насильстві підозрюють керівника — до засновника закладу або відповідного органу управління освітою;

— до місцевої служби у справах дітей;

— до Національної поліції України за номером 102;

— на Національну гарячу лінію для дітей та молоді: 116 111 з мобільного або 0 800 500 225 з мобільного чи стаціонарного телефону;

— на єдиний контактний номер системи безоплатної правничої допомоги: 0 800 213 103.

Послуги безоплатної правничої допомоги можна отримати дистанційно у будні з 8:00 до 18:00 за київським часом або офлайн — у найближчому бюро правничої допомоги, незалежно від місця реєстрації. Для дзвінків з-за кордону діє номер +38 044 363 10 41 за тарифами оператора зв'язку.

Підсумок

Новий порядок розширює коло ситуацій, на які зобов'язані реагувати школи, і встановлює конкретні строки для керівників закладів. Якщо ви помітили тривожні зміни в поведінці дитини, не варто чекати, поки проблема «вирішиться сама»: розмова з дитиною, звернення до школи та, за потреби, до поліції чи гарячих ліній — це ті кроки, які реально захищають.