Центр болю у львівській лікарні: як історія Софійки змінила підхід до лікування

У грудні 2025 року на Тернопільщині сталася трагедія: вантажівка збила 11-річну Софію, яка переходила дорогу. Дитину з розтрощеними кістками таза, стегна та гомілки доставили до обласної лікарні, де лікарям вдалося уникнути ампутації ноги. Згодом дівчинку перевезли до Львова, у лікарню святого Миколая, де вона провела чотири місяці в реанімації.

Через значні пошкодження м'яких тканин Софії знадобилося кілька операцій з пересадки шкіри. Кожна перев'язка супроводжувалася нестерпним болем, тож медикам доводилося вдаватися до наркозу. За словами мами дівчинки, донька перенесла близько 60 знечулень і навіть благала дати їй наркоз, коли лікарі пропонували спробувати без знеболення.

Завідувачка опікового відділення Галина Саян пояснює: сильний біль не лише завдає страждань, а й гальмує процес одужання. Анестезіолог Андреас Вятровський, який згодом очолив новий Центр болю, розповів, що застосування регіонарних блокад — методу, який тимчасово блокує больові сигнали до мозку — допомогло Софії швидше піти на поправку. Загоєння ран пришвидшилося, дівчинка змогла рухатися.

Цей випадок став поштовхом для створення в лікарні святого Миколая спеціалізованого Центру болю — першого в Україні, що працює при дитячому медзакладі. Команда фахівців, до якої увійшли анестезіологи, хірурги, травматологи, фізичні терапевти та психологи, допомагатиме дітям із гострим післяопераційним та хронічним болем після важких травм. У роботі використовують регіонарні блокади, седацію, кріо-, лазеро- та пресотерапію.

Софійку вже виписали додому — її рани загоїлися, залишилися лише рубці. Для батьків, чиї діти стикаються зі складними травмами, важливо знати: сучасні методи знеболення не лише полегшують страждання, а й пришвидшують одужання. Якщо дитині потрібне тривале лікування з болісними процедурами, варто звертатися до фахівців, які можуть забезпечити адекватний контроль болю.