В Ізмаїлі діє центр «Ця дитина поруч»: як родинам з дітьми отримати підтримку

Центр «Ця дитина поруч» заснували місцева жителька Ольга Балабан та громадянин США Роберт Гембл. Він виріс із волонтерської допомоги переселенцям, яку пара почала надавати навесні 2022 року. Нині це громадська організація, де щодня проводять тематичні заняття для дітей, викладають англійську та вчать грати на гітарі.

Історія знайомства засновників почалася задовго до повномасштабного вторгнення. У листопаді 2021 року Ольга побачила у Facebook фото Роберта, який тоді працював в Одесі з фондом «Дорога додому», і написала йому. У грудні він приїхав до Ізмаїла, і пара почала зустрічатися.

Коли почалася велика війна, обидва були в Ізмаїлі. Невдовзі Роберту довелося повернутися до США — закінчився термін перебування в Україні як туриста. Ольга залишилася в місті, де працювала у виконкомі, і бачила, скільки родин переселенців прибуває щодня. Багато хто приїжджав лише з документами та дітьми, без найнеобхіднішого.

«Я все це розповідала Роберту і він сказав: "Давай так зробимо, я буду надсилати тобі гроші, ти будеш зустрічатись з цими родинами і купувати найнеобхідніше"», — згадує Ольга Балабан. За цінами 2022 року це було 20 доларів на одну дитину, а зустрічі з родинами планували раз на два тижні.

Після оголошення про допомогу надійшло багато дзвінків. Спочатку волонтери самі купували продукти й привозили додому, згодом родини почали запрошувати до супермаркетів, де вони обирали потрібне в межах виділеної суми. За вечір бувало і чотири-п'ять родин, і шість-вісім.

У травні 2022 року виникла ідея табору біля моря. Готель знайшли в Болгарії, поїхало 50 людей — цілими родинами, бо, за словами Роберта, під час війни дітей і матерів розлучати не можна. Для учасників підготували програму арт-терапії: малювання, ліплення, аплікації, ігри з піском, море й басейн. «Ми змогли трохи відновитися», — каже Ольга.

Після повернення Роберт наполіг на створенні дитячого центру в Ізмаїлі. Приміщення знайшли за десять днів і офіційно відкрили. Нині центр працює щодня: шість днів — програма для дітей, неділя — для матерів. Заняття тривають півтори години вранці та ввечері, з урахуванням двох змін у школах. Дітей поділили за віком, щотижня обирають окрему тему — толерантність до тварин, протидія булінгу, допомога старшим. Діти дивляться мультфільми, обговорюють їх, малюють, грають, а в навчальний час учителі допомагають із домашніми завданнями.

Окремо діють англомовна програма та «Клас гітари», який веде сам Роберт: він багато років грає на гітарі й допомагає дітям розбирати прості акорди. Уже сформовано дві групи.

Коли перші вихованці закінчили школу, постало питання вступу. Подати документи до американських вишів за бюджетною формою не вдалося: папери з української податкової не відповідають формату, який вимагають у США. Тоді домовилися з двома школами, пов'язаними з пресвітеріанською церквою: там діти можуть завершити старшу школу, а потім вступити до університету. Нині у США навчаються семеро вихованців центру: двоє — на другому курсі в університеті Нью-Мексико, п'ятеро закінчують 12-й клас. Ще одну дівчинку готують до навчання у 2027 році.

Роберт постійно розповідає американській аудиторії про Україну та діяльність центру. За словами Ольги, дехто не знав, де розташована країна, і плутав війну з громадянським конфліктом. «Коли я розповідаю, що це не громадянський конфлікт, а одна велика країна хоче захопити меншу, для них це неймовірно», — каже вона. Іноді доводиться пояснювати й те, чому українським дітям потрібна допомога: «Вони часто кажуть, що на фото і відео ваші діти щасливі, чому ми маємо вам допомагати? А ми кажемо, що вони посміхаються тільки завдяки тому, що ми щось робимо і намагаємось їм допомогти».

Що це означає для родини

Якщо ви переїхали до Ізмаїла з дитиною і потребуєте підтримки, варто звернути увагу на кілька моментів:

- Центр працює щодня, заняття — півтори години вранці та ввечері, тому можна підібрати час під шкільну зміну. - Дітей розподіляють за віковими групами, щотижня змінюється тема занять. - Є англомовна програма та клас гітари — корисні для тих, хто хоче підтягнути мову або знайти творче заняття. - У неділю передбачені заняття для матерів. - Для старшокласників є досвід вступу до шкіл і університетів у США.

Підсумок: центр в Ізмаїлі — приклад того, як локальна ініціатива виросла з волонтерської допомоги у постійну програму підтримки дітей та батьків. Родинам, які постраждали від війни, тут пропонують не лише матеріальну допомогу, а й регулярні заняття, психологічне розвантаження та освітні можливості.