Жнива-2025: врожай більший, але ціни розчаровують

Станом на 14 серпня хлібороби області зібрали ранні зернові на майже 90% площ, намолотивши понад два мільйони тонн зерна. Середня врожайність склала 59,3 центнера з гектара — на 1,6 ц/га більше, ніж торік. Найкраще вродила озима пшениця: 63,2 ц/га, що на 2,6 ц/га вище за показник 2024 року.

Ярий ячмінь зібрано на 90% площ із урожайністю 47,9 ц/га, яра пшениця — на 71% (45,2 ц/га). Ярий ріпак обмолочено повністю, отримано 556 тисяч тонн насіння.

Проте радість від щедрого врожаю затьмарюють ціни. За словами фермера з села Махнівка, за тонну зерна нині пропонують не більше семи тисяч гривень, а дрібним господарствам — ще менше. Причина — зупинка експорту через морські порти: російські агресори обстрілюють цивільні судна, що заходять під завантаження. Водночас зросли витрати на пальне, тож фермери опинилися у скруті: невдовзі треба готувати поля під озимину, а коштів бракує.

На цьому тлі особливо зворушливою є історія Петра Войта з Ладижина, який виростив жито на дачній ділянці та власноруч скосив його косою. У своєму дописі чоловік ділиться спогадами про жнива дитинства: на полі працювали всією сім'єю, навіть вагітність планували так, щоб породілля встигла попрацювати на збиранні хліба.

«Батьків та синів сніп був тугенький, тлустий, а жіночий більш тендітний, підперезаний перевеслом, як жіночка, пояском», — згадує Петро. Перший сніп на зажинках називали «воєвода» і ставили на покуті до Різдва. Обмолочені снопи (околоти) використовували для покриття дахів — житня солома слугувала довго, бо миші її не чіпали.

«Хліб не той, що в полі, а той, що в коморі», — підсумовує чоловік. Своє вимолочене відро жита він планує роздати сусідам, а солому передати дитячому центру «Спадщина», де дітей навчають плетінню.