Афганістан: жінки ізольовані, психічне здоров'я погіршується — дані ООН
Нові дані ООН свідчать: 52% жінок в Афганістані виходять з дому лише раз-два на місяць, а 90% потребують дозволу чоловіка. Це призводить до кризи психічного здоров'я та ізоляції.
За даними структури «ООН-Жінки», в Афганістані після приходу до влади «Талібану» порушення прав жінок набули системного характеру. Жінок виключено з освіти, працевлаштування, суспільного життя, правосуддя та охорони здоров'я. Показово, що 52% жінок виходять з дому один-два рази на місяць, тоді як 96% чоловіків — щодня.
У 2025 році обмеження на пересування посилилися: 90% жінок потребують дозволу чоловіка, щоб вийти з дому. Три чверті опитаних почуваються небезпечно без супроводу чоловіка-опікуна, а 56% взагалі уникають громадських місць, зокрема ринків і медзакладів. Дві третини жінок намагаються менше говорити на публіці.
Така ізоляція має серйозні наслідки для психіки. Сім із десяти жінок описують свій психічний стан як «поганий» або «дуже поганий», а 59% відзначили погіршення за останні пів року. Доступ до медичної допомоги ускладнюється через обмеження мобільності та брак медперсоналу. Афганістан уже має один із найвищих показників материнської смертності у світі: 638 смертей на 100 тисяч живонароджених у 2024 році.
Країна залишається єдиною, де дівчатам систематично заборонено навчатися в середній школі, а жінкам — в університетах. За оцінками, до 2030 року, якщо обмеження збережуться, країна може втратити понад 25 тисяч вчительок та медичних працівниць. Участь жінок у робочій силі становить лише 7% проти 84% серед чоловіків. Продовження ізоляції може коштувати економіці 920 мільйонів доларів, або 5,8% ВВП.
«Ця безпрецедентна криза прав жінок і дівчат ризикує бути забутою світом», — наголошують в «ООН-Жінки». Від 2021 року таліби запровадили численні обмеження: заборону виходити з дому без супроводу чоловіка, займатися спортом, навчатися, працювати в неурядових організаціях та ООН, а також вимогу носити паранджу. Останні укази забороняють жінкам співати й декламувати вірші на публіці, дивитися на чоловіків без родинних зв'язків, а також встановлювати вікна, з яких видно подвір'я. Новий закон про сімейне право визнає шлюби з неповнолітніми, а мовчання дівчини після статевої зрілості може тлумачитися як згода на шлюб.
Для родин, які опікуються долею жінок в Афганістані, це означає, що навіть базові потреби — вихід до лікаря, спілкування з рідними, освіта — стають недосяжними. Міжнародна спільнота закликає талібів змінити політику, однак влада заявляє, що діє згідно з власним тлумаченням ісламського права.
