Батько труїв суперників своїх дітей: історія, яку варто знати кожній родині

Крістоф Фовіо, військовий у відставці, присвятив себе спортивній кар'єрі сина Максима та доньки Валентини. Дівчину в 13 років називали однією з найсильніших юніорок країни, син грав переважно на регіональних турнірах. Тиск результатів виявився для батька надмірним.

«Кожен матч моїх дітей перетворювався на жахливу тривогу. У мене було відчуття, що мене постійно оцінюють за їхніми результатами», — зізнавався він.

За даними слідства, з 2000 року чоловік почав додавати в пляшки суперників своїх дітей лоразепам — заспокійливий препарат із групи бензодіазепінів, по одній-дві таблетки. Робив це в роздягальні або біля корту. Постраждали щонайменше 28 гравців, серед них дев'ятеро неповнолітніх. Найчастіше це стосувалося суперників доньки.

Наслідки для організму були типові для таких доз: різка слабкість і сонливість, запаморочення й втрата рівноваги, розмитий зір або двоїння в очах, загальмована реакція та неуважність.

Найстрашніший епізод стався 3 липня 2003 року. 16-річний Максим грав проти 25-річного Александра Лагардера. Після першого сету суперник знявся через погане самопочуття, а дорогою додому заснув за кермом — авто врізалося в дерево, і спортсмен загинув.

За кілька днів до цього один із суперників Максима помітив, що Фовіо щось додає в його воду. Хлопець не став пити з пляшки й передав її поліції. Аналіз підтвердив лоразепам. Після розголосу про погане самопочуття під час матчів почали розповідати й інші суперники дітей. Правоохоронці об'єднали всі випадки.

2 серпня 2003 року 45-річного Крістофа затримали на поверненні з турніру в Єгипті разом із донькою. Наступного дня йому повідомили про підозру й відправили до в'язниці в Мон-де-Марсан. Спочатку він визнав три епізоди, згодом слідчі зібрали свідчення ще 25 постраждалих. Діти про вчинки батька не знали.

«Я хочу сказати вам, що жодної секунди я не думав завдати комусь шкоди. Я відповідальний за аварію Александра. Я завжди носитиму це в собі. Я прошу пробачення», — сказав він.

9 березня 2006 року суд призначив Крістофу вісім років ув'язнення, а 5 січня 2007 року його звільнили умовно-достроково. На момент вироку Максиму було 18, Валентині — 15. Після в'язниці чоловік залишив спорт, кар'єра дітей через скандал теж обірвалася, а родина переїхала з Ланду в інше місце.

Що з цього варто взяти батькам? Передусім — не робити з дитячого спорту власну самооцінку. Постійний тиск і страх програшу шкодять і дитині, і всій родині. Якщо ви помічаєте в себе тривогу за результати, варто поговорити з психологом, а не «допомагати» будь-якою ціною. І ще одне: у спорті є правила не лише для гравців — за отруєння чи будь-який тиск на суперника настає кримінальна відповідальність. Повага до суперника та чесна гра — це те, чого діти вчаться насамперед від батьків.