Заборона соцмереж для дітей: чому це не працює і що робити батькам

Усе більше політиків і батьків обговорюють заборону соцмереж для дітей, сподіваючись захистити їхню психіку. Проте наукові дані не підтверджують, що такий крок дасть бажаний результат.

Найавторитетніший огляд досліджень, підготовлений комісією Національних академій наук США у 2024 році, дійшов обережного висновку: лише деякі функції соцмереж можуть шкодити психічному здоров'ю деяких молодих людей. У масштабному дослідженні Емі Орбен і Ендрю Пшибильського, яке охопило понад 350 тисяч підлітків, використання цифрових технологій пояснювало не більше 0,4% відмінностей у самопочутті. Автори порівняли цей ефект із носінням окулярів чи вживанням картоплі.

Показовим є і британське дослідження шкільних заборон телефонів: воно не виявило жодного покращення ані в самопочутті дітей, ані в їхніх оцінках. Більше того, загальний час, проведений у телефоні, не зменшився — діти просто користувалися ним після уроків.

Психологи натомість радять зосередитися на конкретних шкідливих механізмах: нескінченна стрічка, автоплей, нічні сповіщення, прямі повідомлення від незнайомців, таргетована реклама. Ці функції можна вимикати за замовчуванням для неповнолітніх, як це зроблено у британському Кодексі дизайну для дітей та європейському DSA, де відповідальність лежить на платформах.

Друга складова — цифрова грамотність у школі. Дитина, яка розуміє, як працює стрічка, захищена краще, ніж та, у якої просто відібрали телефон.

Окремий виклик для України — вербування підлітків через соцмережі для підпалів і диверсій. Але й тут тотальна заборона не спрацює: її легко обійти. Ефективніше — спільна робота платформ зі спецслужбами, викриття вербувальних мереж і навчання дітей розпізнавати маніпуляції.

Отже, проблема існує, але універсального рішення у вигляді заборони соцмереж наука не пропонує. Заборона — це видима дія, яка заспокоює дорослих, але не розв'язує проблему дітей.