Примусова евакуація на Дніпропетровщині: чому родини з дітьми не квапляться виїжджати

За 30 днів із Богинівки, Богдано-Вербки, Шевченка, Сонцевого, Нововербського, Зеленого Гаю, Олександрівки, Хорошого, Коханівки та Старого Колодязя мають виїхати 222 родини, у яких виховують 364 дітей. Рішення ухвалили після удару КАБами по селу Шевченка 2 липня, коли загинула восьмирічна дівчинка, а її сестра, батько, бабуся й дідусь дістали поранення.

Надія з дітьми виїхала з Шевченка на початку серпня і тепер мешкає в Павлограді. Вона розповідає, що того дня, коли стався удар, її знайомі діти купалися в басейні. «Ми думали, що то літак, і всі так думали. А воно прилетіло, не літак», — згадує жінка. Вона прожила в селі 13 років і каже, що зважитися на переїзд було важко, але її донька Маргарита цього хотіла, бо всі друзі вже виїхали.

Головна проблема — гроші. Надія зазначає: виплати ВПО у 8000 гривень не покривають навіть оренду. Однокімнатну квартиру в Павлограді вона знайшла за 8000 по знайомству, а зазвичай таке житло коштує 9–10 тисяч. Тож із дому забрали лише найнеобхідніше.

У Богинівці, яка за 48 км від лінії фронту, діти досі живуть майже на кожній вулиці. Місцева мешканка Марина розповідає, що відмовилася виїжджати, бо не може покинути господарство та собак. Її донька Ангеліна зізнається: страшно, коли вночі чути літаки, але «виїжджати звідси через війну не хочу». Ксенія, яка вже переїхала до Богинівки із Шахтарського, каже, що її син боїться гучних звуків, але їхати далі не хочеться: «Тут своє, тут і повітря інше».

У Коханівці, за 47 км від лінії розмежування, після оголошення евакуації виїхали лише кілька родин. Світлана, мати чотирьох дітей, розповідає, що отримала лише листівку з номером гарячої лінії, а реальної допомоги з житлом немає. Оренда будинку з газом, світлом і водою у Вінницькій чи Черкаській областях коштує 15–20 тисяч на місяць, плюс оплата за перший і другий місяць та ріелтору — виходить понад 40 тисяч. А перевезення речей авто — ще мінімум 40 тисяч. Її син Максим не хоче виїжджати: «Просто не хочеться виїжджати звідси. Хочеться в хаті жити своїй».

Що радять родинам: якщо ви опинилися в зоні примусової евакуації, звертайтеся до місцевої влади та волонтерських організацій — вони можуть допомогти з транспортом і пошуком житла. Оцініть власні фінанси: навіть якщо виплати ВПО не покривають оренду, можливо, є сенс домовитися про безкоштовне житло в громадах, які приймають переселенців. І головне — не зволікайте з виїздом, якщо є загроза для життя дітей.