Онлайн-атаки на журналістку: як родинам реагувати на цькування у соцмережах

Інцидент стався після того, як Андрейців опублікувала допис про трагедію в Києві, де 31-річний чоловік смертельно поранив 65-річну лікарку військово-лікарської комісії. У своєму повідомленні вона зазначила, що, за попередніми даними ТЦК, підозрюваний ухилявся від мобілізації.

Після публікації на сторінці журналістки з'явилася хвиля коментарів, у яких користувачі звинувачували її у безпідставному використанні терміна «ухилянт» та навіть виправдовували дії нападника. Сама Андрейців розповіла, що помітила атаку ботів і припустила, що могла додати ці акаунти в друзі ще за студентських років, вважаючи їх реальними людьми.

Боти поширювали однотипні повідомлення з образами на кшталт «журнашлюха» та іншою принизливою лексикою. Журналістка видалила коментарі та заблокувала сторінки, але зазначила, що вже звикла до подібних ситуацій. Вона пригадала, що вперше зіткнулася з онлайн-цькуванням у 2021 році, коли під час вагітності зробила щеплення Pfizer і розповіла про це — тоді їй бажали смерті та звинувачували у шкоді дітям.

У громадській організації «Жінки в медіа» наголошують: критика матеріалів — нормальна частина дискусії, але її варто відрізняти від насильства. Голова ГО Ліза Кузьменко пояснила, що образи та скоординовані бот-атаки виходять за межі професійної критики. Вона також звернула увагу, що використання гендерних образів є ознакою технологічно опосередкованого гендерно зумовленого насильства (TFGBV).

Для родин, які можуть зіткнутися з подібним, важливо знати кілька кроків: не вступати в діалог з ботовими акаунтами, одразу блокувати та скаржитися на них, робити скриншоти для фіксації доказів. Якщо атаки супроводжуються погрозами — варто звертатися до кіберполіції. І головне — обговорювати цю ситуацію з близькими, щоб не залишатися наодинці зі стресом, адже підтримка родини допомагає швидше відновитися після таких інцидентів.