Сінгапур платить $55 тисяч за дитину: що це означає для родин

Уряд Сінгапуру оголосив про масштабну реформу системи підтримки сімей із дітьми. Прем'єр-міністр Лоуренс Вонг під час щорічної промови з нагоди Національного дня повідомив, що батьки отримуватимуть майже 70 тисяч сінгапурських доларів (близько $55 150) прямої фінансової допомоги на кожну дитину до її 17-річчя. Це включає 10 тисяч сінгапурських доларів при народженні та ще 10 тисяч на освіту.

Причина такого кроку — критичне падіння народжуваності. Минулого року коефіцієнт народжуваності в Сінгапурі сягнув рекордно низького рівня — 0,87 дитини на жінку (у 2024-му було 0,97). Для підтримання стабільної чисельності населення без імміграції потрібно близько 2,1 дитини на жінку, зазначають демографи. Через це вже цього року Сінгапур, за визначенням ООН, стане «надстарим» суспільством — понад 21% мешканців будуть старші за 65 років. До 2030-го кожен четвертий сінгапурець належатиме до цієї вікової категорії.

Окрім грошей, уряд розширює батьківські відпустки, особливо для сімей із кількома дітьми, і бере на себе більшу частину витрат роботодавців. Також планується спростити придбання першого житла через субсидовані програми.

Вонг визнає: самі лише виплати навряд чи змінять ситуацію кардинально. Багато молодих людей відкладають батьківство через прагнення до фінансової стабільності або свідомо обирають життя без дітей. «Попри все, що ми робимо для підтримки сімей, ми повинні бути реалістами — наш сумарний коефіцієнт народжуваності, найімовірніше, і надалі буде значно нижчим за рівень простого відтворення населення», — заявив він.

Тому уряд продовжує політику доповнення природного приросту імміграцією, хоча це викликає невдоволення серед громадян, які пов'язують із нею зростання цін на житло та конкуренцію за робочі місця. У 2024 році статус постійного резидента отримали 35 264 особи, громадянство — 22 766. Влада обіцяє приймати нових жителів «помірними та сталими темпами», щоб сінгапурці залишалися більшістю.

Для українських родин цей приклад показовий: навіть у багатій країні грошові стимули не є панацеєю. Важливі комплексні заходи — від житлових програм до підтримки балансу між роботою та сім'єю. І головне — рішення про народження дитини завжди залишається особистим, і жодна держава не може його підмінити.