«Маємо підставити плече»: на Вінниччині ветерани влаштували риболовлю для дітей загиблих воїнів

До риболовлі на Вінниччині долучилися 20 дітей. Ветерани вчили їх закидати вудки, розмовляли з ними й просто були поруч. Організувати захід допомогли ГО «Чат ветерана» та «Ветеран Хаб».

«Захід проводимо спільно з ветеранами Вінниччини. Вони ініціювали — ми підтримали організаційно. Головне завдання — дати дітям відчути теплоту, піклування, тепло від суспільства, допомагати сім'ям», — сказав представник «Ветеран хабу» Василь Шафут.

Один з ініціаторів — 40-річний Андрій Кармазін, батько трьох доньок. Він доєднався до лав оборони на початку повномасштабного вторгнення, півтора року служив на Сумщині, а згодом звільнився. За його словами, таку риболовлю разом з побратимами організовують уже вдруге.

«На жаль, їхній батько їм вже ніколи не покаже, як користуватися вудкою. Виникла така ідея — провести майстер-клас, залучити ветеранів. Мене підтримали, знайшлися люди, які придбали вудки, продукти для пікніка. Ми ніколи не замінимо цим діткам батьків, але маємо підставити плече в житті. Так сталося, що їхні батьки віддали своє життя. Я вважаю це своїм боргом зі своїми побратимами», — сказав Андрій Кармазін.

Ветеран Олександр Зелений наголосив, що йдеться не лише про дозвілля. За його словами, для багатьох дітей риболовля пов'язана з батьком, а перебування на природі дає змогу відпочити й побачити поруч дорослих чоловіків, які можуть чогось навчити.

Захід тривав три години. Спійману рибу діти випускали назад у воду, але юшкою смакували — її зварили на вогнищі із заздалегідь привезеної риби.

Серед учасників була родина Тарасових. Восьмирічний Миколай рибалив уперше. «Я чекав, потім прийшов і побачив — о, риба!», — розповів хлопчик про свій улов. Його мати Валентина розповіла, що чоловік Олександр пішов служити на початку повномасштабного вторгнення РФ, а в липні 2022 року загинув під час виконання бойового завдання в Торецьку на Донеччині. «Миколайчик давно мріяв про риболовлю. Ми прочитали про захід, приїхали. Це гарні враження. Син каже: «У мене сьогодні найкращий день, мрії збуваються!». Це важливо, що про нас памʼятають», — сказала Валентина Тарасова.

13-річний Святослав Бєсов розповів, що риболовля — його хобі й він ходить на неї щовихідних. За його словами, траплялося ловити коропа й сома. Семирічний Роман теж зізнався, що любить витягувати рибу.

Що можна зробити родинам у схожій ситуації:

— стежити за анонсами ветеранських організацій і громад — такі заходи зазвичай безкоштовні; — не соромитися питати про підтримку в «Ветеран Хабу» чи «Чату ветерана»; — залучати дитину до спільної справи на природі, навіть якщо це просто прогулянка чи пікнік; — говорити з дитиною про її батька й не боятися згадувати його.

Підсумок: риболовля на Вінниччині — приклад того, як ветерани беруть на себе турботу про родини загиблих побратимів. Діти отримують не вудки чи рибу, а відчуття, що вони не самі.