Поліція перевіряє булінг 10-річного хокеїста на зборах у Болгарії

Столична поліція відкрила провадження за заявою матері 10-річного хокеїста, який тренується у КДЮСШ «Ринг». Йдеться про можливе психологічне та фізичне насильство з боку інших дітей під час спортивних зборів у Болгарії у травні. Відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 137 Кримінального кодексу — неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей.

Батько хлопчика Павло Севрюк — військовослужбовець і Герой України. Історію розповіла його мати, прокурорка у справах Майдану Наталя Севрюк.

За її словами, син поїхав на збори у складі команди «Київські бульдоги». У готелі кілька дітей нібито напали на нього в кімнаті: один тримав за ноги, інший душив подушкою, а син тренера стояв поруч і сміявся. Це називали «грою в ТЦК» — хлопчика обзивали «ухилянтом», накривали голову подушкою, замотували ноги ковдрою та зачиняли двері.

«З моєї дитини зробили "ухилянта". Він лежав лицем у подушку, голова була накрита ще однією подушкою, ноги були замотані в ковдру, ще й їх тримали», — розповіла Наталя Севрюк.

Про те, що сталося, мати дізналася вже після повернення дітей. За її словами, інша мама почула крики хлопчика і разом з іншими жінками забігла до кімнати. Севрюк каже, що це був не поодинокий випадок: сина били, штовхали, висміювали, кидали його речі в басейн і зачиняли на балконі. Після табору в дитини почалися панічні атаки, зараз вона відвідує психолога й невролога.

У спортшколі після звернення провели внутрішню перевірку. Комісія дійшла висновку, що булінгу не було, а підтверджень епізоду з подушкою не знайшла. Директорка КДЮСШ «Ринг» Олеся Ключка на запит не відповіла. Тренер Павло Легачов повідомив, що його допитали як свідка, а деталі він не може розголошувати через таємницю слідства.

У поліції Києва підтвердили розслідування. Слідчі встановлюють обставини, опитують свідків та очевидців і дають правову оцінку діям тренерів та інших супроводжуючих осіб.

Що робити батькам, якщо дитина повернулася з табору чи зборів не схожою на себе

Поговоріть спокійно, без допитів. Запитуйте не «що сталося», а «як тобі було там», дайте час розповісти. Зафіксуйте все, що почули: дати, імена, місця.

Зверніться до медиків. Психолог, невролог або сімейний лікар зафіксують стан дитини та допоможуть із наслідками — це важливо і для здоров'я, і для подальших кроків.

Подайте письмову заяву до поліції та окремо — до адміністрації закладу, де сталася ситуація. Просіть провести перевірку і надати відповідь у визначений законом строк.

Попросіть школу чи клуб пояснити, хто з дорослих відповідав за дітей, як організовано нагляд і куди можна звернутися зі скаргою.

Підсумок: поки слідство встановлює, що саме сталося на зборах, батькам важливо не залишати дитину наодинці з пережитим — зібрати факти, підключити фахівців і домогтися офіційної відповіді від усіх, хто відповідав за безпеку дітей.