Психічні розлади на Полтавщині: як війна впливає на родини

Війна залишає слід не лише на полі бою, а й у свідомості людей. Офіційний «Гендерний профіль Полтавської області 2026», підготовлений при ОВА за підтримки ЄС, показує: за час повномасштабного вторгнення кількість зафіксованих розладів психіки та поведінки зросла з 4,4 тис. до понад 10 тис. випадків.

Як змінювалася ситуація рік за роком?

На початок 2022 року діагноз мали 4 455 осіб (з них 67% чоловіків). У 2023 році — 5 845, у 2024 — 7 242, а на січень 2025 — уже 10 071. Частка чоловіків сягнула 82%, що фахівці пояснюють участю в бойових діях, ПТСР і контузіями.

Але на початку 2026 року картина різко змінилася. Із 432 нових випадків 298 (69%) — жінки, і лише 134 — чоловіки. Чому так?

Аналітики вказують на накопичений ефект війни на цивільне населення: хронічний стрес через повітряні тривоги, вимушене переселення (на Полтавщині мешкає майже 110 тис. жінок-ВПО), а також додаткове навантаження з догляду за дітьми та літніми родичами.

Що це означає для родини?

Перше: психічне здоров'я потребує такої ж уваги, як фізичне. Якщо ви помічаєте в себе чи близьких тривожність, апатію, порушення сну — не відкладайте візит до лікаря. Друге: жінки в тилу часто ігнорують власний стан, зосереджуючись на турботі про інших. Але виснаження не минає безслідно.

Кроки, які варто зробити: - Зверніться до сімейного лікаря — він може скерувати до психіатра або психолога. - У Полтавській області працюють програми психологічної підтримки, зокрема для ВПО. - Не бійтеся говорити про свій стан: ментальні розлади — не сором, а наслідок екстремальних умов.

Підсумок: війна змінює не лише кордони, а й внутрішній світ людей. Піклуватися про психіку — означає піклуватися про родину.