Війна і тиск: чому гіпертензія стає тихою загрозою для родин

Війна ускладнила перебіг хронічних хвороб, додавши до них травми, психічні розлади та нові фактори ризику. За даними ВООЗ, з початку повномасштабного вторгнення 68% українців помітили погіршення самопочуття: найчастіше це порушення сну, стрес і проблеми з опорно-руховим апаратом. Окремо 72% опитаних мали симптоми тривоги чи депресії, але лише кожен п'ятий звертався по допомогу.

Найпідступніша проблема — артеріальна гіпертензія. За даними ВООЗ, підвищений тиск мають близько 43% українців віком 30–79 років, проте офіційний діагноз зафіксовано лише у 13,8% дорослих. Різниця означає: мільйони людей не знають про свою хворобу, а отже, ризикують отримати інфаркт чи інсульт без попередження. Війна лише посилює ситуацію: стрес, порушений сон і перебої з лікуванням підвищують тиск навіть у тих, хто раніше почувався добре.

Що робити родині: 1. Вимірюйте тиск усім дорослим від 30 років — удома, у спокої, вранці та ввечері. Якщо середнє значення за тиждень перевищує 140/90, зверніться до сімейного лікаря. 2. Після переїзду не залишайте лікування без нагляду: уточніть у лікаря, як безпечно замінити препарат, якщо звичного немає в аптеці. 3. Слідкуйте за вагою, сном і рівнем стресу — вони напряму впливають на тиск і серце. 4. Для військових і ветеранів: після реабілітації обов'язково перевіряйте серцево-судинні показники, навіть якщо нічого не болить.

Медицина сьогодні має йти до пацієнта: у прифронтових регіонах працюють мобільні бригади, а телемедицина допомагає тим, хто не може дістатися лікарні. Головне — не відкладати профілактику, бо головний рахунок війни за здоров'я ще попереду.